пізнє Середньовіччя-термін, який використовується істориками для опису періоду європейської історії в XIV—XV ст.
Пізнього Середньовіччя передувало Високе Середньовіччя, а наступний період називається Новий час. Історики різко розходяться у визначенні верхньої межі пізнього Середньовіччя. Якщо в російській історичній науці прийнято визначати його закінчення англійської громадянською війною, то в західноєвропейській науці кінець Середньовіччя зазвичай пов'язують з початком церковної Реформації або епохи Великих географічних відкриттів. Пізнє Середньовіччя називають також епохою Відродження.
Близько 1300 року період зростання і процвітання Європи закінчився цілою серією лих, таких як Великий голод 1315-1317 років, який трапився через незвичайно холодних і дощових років, що погубили урожай. За голодом і хворобами послідувала Чорна смерть — епідемія чуми, яка знищила 1/3 європейського населення. Руйнування соціального ладу призвело до масових заворушень, саме в цей час вирували відомі селянські війни в Англії і Франції, такі як Жакерія. Депопуляція європейського населення була довершена спустошеннями, виробленими столітньою війною.
Раннє Середньовіччя — період європейської історії, що розпочався після падіння Західної Римської імперії. Тривав близько п'яти століть, приблизно між 500 та 1000 роками. В епоху раннього Середньовіччя сталося Велике переселення народів, з'явилися вікінги, виникли королівства остготів в Італії й вестготів в Аквітанії й на Піренейському півострові й утворилася Франкська держава, що в період свого розквіту займала велику частину Західної Європи. Північна Африка й Іспанія увійшли до складу арабського Халіфату, на Британських островах існували численні невеликі держави англів, саксів і кельтів, з'явилися держави в Скандинавії, а також в центральній і східній Європі: Велика Моравія і Київська Русь.
пізнє Середньовіччя-термін, який використовується істориками для опису періоду європейської історії в XIV—XV ст.
Пізнього Середньовіччя передувало Високе Середньовіччя, а наступний період називається Новий час. Історики різко розходяться у визначенні верхньої межі пізнього Середньовіччя. Якщо в російській історичній науці прийнято визначати його закінчення англійської громадянською війною, то в західноєвропейській науці кінець Середньовіччя зазвичай пов'язують з початком церковної Реформації або епохи Великих географічних відкриттів. Пізнє Середньовіччя називають також епохою Відродження.
Близько 1300 року період зростання і процвітання Європи закінчився цілою серією лих, таких як Великий голод 1315-1317 років, який трапився через незвичайно холодних і дощових років, що погубили урожай. За голодом і хворобами послідувала Чорна смерть — епідемія чуми, яка знищила 1/3 європейського населення. Руйнування соціального ладу призвело до масових заворушень, саме в цей час вирували відомі селянські війни в Англії і Франції, такі як Жакерія. Депопуляція європейського населення була довершена спустошеннями, виробленими столітньою війною.
Объяснение:
я точно не знаю але ось
Раннє Середньовіччя — період європейської історії, що розпочався після падіння Західної Римської імперії. Тривав близько п'яти століть, приблизно між 500 та 1000 роками. В епоху раннього Середньовіччя сталося Велике переселення народів, з'явилися вікінги, виникли королівства остготів в Італії й вестготів в Аквітанії й на Піренейському півострові й утворилася Франкська держава, що в період свого розквіту займала велику частину Західної Європи. Північна Африка й Іспанія увійшли до складу арабського Халіфату, на Британських островах існували численні невеликі держави англів, саксів і кельтів, з'явилися держави в Скандинавії, а також в центральній і східній Європі: Велика Моравія і Київська Русь.