Формування уявлень і понять про права людини почалося з найдавніших часів історії людства. З самого початку людина почала будувати свою поведінку й відносини з іншими людьми, дотримуючись елементарних прав та обов'язків у колективі (роді, племені).
Розвивалися людина, суспільство, в якому вона жила, змінювалися уявлення про власні права та обов'язки. У правах людини відображалися моральні, етичні, релігійні, культурні та інші правила — норми.
Джерелами первісних уявлень про права людини є стародавні релігійні тексти, у яких сформульовано чимало гуманістичних принципів і норм загальнолюдського характеру, та твори давньогрецьких і китайських філософів, у яких сформульовано ідеї людських прав.
Перше закріплення низки ідей щодо прав людини у законодавстві здійснено у Великій хартії вольностей, яку підписав 1215 р. король Іоанн Безземельний внаслідок угоди між ним і повсталими проти нього англійськими баронами. У цьому документі захищалися права на приватну власність, недоторканність та свободу особистості від абсолютизму, принцип недоторканності особи, право людини на вільне пересування. 1689 р. у Великій Британії прийнято Білль про права, що став юридичною основою конституційної парламентської монархії у Великій Британії і в якому закладено основи демократичного парламентаризму (вільні вибори членів парламенту, їх недоторканність).
На українських землях питання прав людини та їх захисту порушувалися в Конституції Пилипа Орлика 1710 р. Там зазначалося: "Подібно до того, як Ясновельможному Гетьману з обов'язку його уряду належить керувати й наглядати за порядком щодо всього Війська Запорозького, так само він повинен пильно дбати про те, щоб на рядовий і простий народ не покладали надмірних
тягарів, угисків і надмірних вимог, бо відштовхнуті ними (люди), залишивши свої домівки, відходять, як правило, до чужих країв шукати життя кращого, спокійного і легшого".
У Конституції Пилипа Орлика закріплено принцип розподілу влади, обрання влади вільним волевиявленням населення. У разі повернення Орлика в Україну обіцялося відновити козацькі права, зберегти привілеї міст, полегшити податковий тягар селянам, надати державну до вдовам, сиротам та іншим соціально не захищеним верствам населення.
Конституція Пилипа Орлика залишилася в історії як оригінальна правова пам'ятка, хоча реальної сили так і не набула.
Еволюція уявлень про права людини в історії людства
в конце xix в. неоднократно появлялись проекты сооружения железной дороги к северным берегам россии. предлагалось построить конно-железную дорогу от повенца по берегу онежского озера до кеми и далее до мурманского побережья (1870-е железную дорогу из петербурга на мурман (1894). все эти проекты и предложения так и остались нереализованными.
ситуацию резко изменила разразившаяся в 1914 г. первая мировая война. связь россии с союзниками по морю бьша прервана. архангельский порт льды закрывали почти на полгода, а в незамерзающем кольском заливе можно было расположить базу флота.
в сложившейся ситуации напрашивался естественный вывод о начале строительства мурманской железной дороги. совет министров 31 декабря 1914 г. принял решение немедленно приступить к изысканиям, а затем к постройке железной дороги, которая должна бьша связать мурманское побережье с петроградом. предлагались три варианта трассы: от ст. рованиеми, от ст. нурмес и от петрозаводска. хорошо, что выбор пал на последний вариант: в противном случае новая железная дорога оказалась бы впоследствии на территории отделившейся от россии финляндии.
строительство началось в начале июня 1915 г., а прокладка всего пути от петрозаводска до северного ледовитого океана завершилась уже 3 (16) ноября 1916 г. небывалые для того времени темпы строительства! в тяжелейших условиях (обилие болот, сильные морозы, безлюдная местность, массы огромных валунов на пути, трудности с завозом строительных материалов, продовольствия и подвижного состава) почти 1000 км стальной магистрали были сооружены менее чем за полтора года. работы не прекращались круглые сутки, в темноте (в том числе в полярную ночь) они велись при свете факелов.
Формування уявлень і понять про права людини почалося з найдавніших часів історії людства. З самого початку людина почала будувати свою поведінку й відносини з іншими людьми, дотримуючись елементарних прав та обов'язків у колективі (роді, племені).
Розвивалися людина, суспільство, в якому вона жила, змінювалися уявлення про власні права та обов'язки. У правах людини відображалися моральні, етичні, релігійні, культурні та інші правила — норми.
Джерелами первісних уявлень про права людини є стародавні релігійні тексти, у яких сформульовано чимало гуманістичних принципів і норм загальнолюдського характеру, та твори давньогрецьких і китайських філософів, у яких сформульовано ідеї людських прав.
Перше закріплення низки ідей щодо прав людини у законодавстві здійснено у Великій хартії вольностей, яку підписав 1215 р. король Іоанн Безземельний внаслідок угоди між ним і повсталими проти нього англійськими баронами. У цьому документі захищалися права на приватну власність, недоторканність та свободу особистості від абсолютизму, принцип недоторканності особи, право людини на вільне пересування. 1689 р. у Великій Британії прийнято Білль про права, що став юридичною основою конституційної парламентської монархії у Великій Британії і в якому закладено основи демократичного парламентаризму (вільні вибори членів парламенту, їх недоторканність).
На українських землях питання прав людини та їх захисту порушувалися в Конституції Пилипа Орлика 1710 р. Там зазначалося: "Подібно до того, як Ясновельможному Гетьману з обов'язку його уряду належить керувати й наглядати за порядком щодо всього Війська Запорозького, так само він повинен пильно дбати про те, щоб на рядовий і простий народ не покладали надмірних
тягарів, угисків і надмірних вимог, бо відштовхнуті ними (люди), залишивши свої домівки, відходять, як правило, до чужих країв шукати життя кращого, спокійного і легшого".
У Конституції Пилипа Орлика закріплено принцип розподілу влади, обрання влади вільним волевиявленням населення. У разі повернення Орлика в Україну обіцялося відновити козацькі права, зберегти привілеї міст, полегшити податковий тягар селянам, надати державну до вдовам, сиротам та іншим соціально не захищеним верствам населення.
Конституція Пилипа Орлика залишилася в історії як оригінальна правова пам'ятка, хоча реальної сили так і не набула.
Еволюція уявлень про права людини в історії людства
в конце xix в. неоднократно появлялись проекты сооружения железной дороги к северным берегам россии. предлагалось построить конно-железную дорогу от повенца по берегу онежского озера до кеми и далее до мурманского побережья (1870-е железную дорогу из петербурга на мурман (1894). все эти проекты и предложения так и остались нереализованными.
ситуацию резко изменила разразившаяся в 1914 г. первая мировая война. связь россии с союзниками по морю бьша прервана. архангельский порт льды закрывали почти на полгода, а в незамерзающем кольском заливе можно было расположить базу флота.
в сложившейся ситуации напрашивался естественный вывод о начале строительства мурманской железной дороги. совет министров 31 декабря 1914 г. принял решение немедленно приступить к изысканиям, а затем к постройке железной дороги, которая должна бьша связать мурманское побережье с петроградом. предлагались три варианта трассы: от ст. рованиеми, от ст. нурмес и от петрозаводска. хорошо, что выбор пал на последний вариант: в противном случае новая железная дорога оказалась бы впоследствии на территории отделившейся от россии финляндии.
строительство началось в начале июня 1915 г., а прокладка всего пути от петрозаводска до северного ледовитого океана завершилась уже 3 (16) ноября 1916 г. небывалые для того времени темпы строительства! в тяжелейших условиях (обилие болот, сильные морозы, безлюдная местность, массы огромных валунов на пути, трудности с завозом строительных материалов, продовольствия и подвижного состава) почти 1000 км стальной магистрали были сооружены менее чем за полтора года. работы не прекращались круглые сутки, в темноте (в том числе в полярную ночь) они велись при свете факелов.