ответь на во Подумайте, почему колоны были заинтересованы в хорошем урожае, а рабы – нет? 2. Почему римские землевладельцы отказывались от использования рабов в сельском хозяйстве? 3. Годы правление Траяна? 4. Кто такие рабы с хижинами?
Декабристы - участники рос-ого дворянского оппозиционного движения, члены различных тайных обществ в первой четверти 19 в, организовавшие антиправительственное восстание 14.12.1825 г. и получившие название по месяцу восстания. Заставило подняться: осознание необходимости отмены крепостного права, непоследовательность и неэффективность реформ Александра 1, смерть императора, осознание, что крестьяне тоже люди, знакомство после заграничных походов 1813-14 гг. с еврейскими порядками. Ситуация в стране породила революционные настроения среди высшего рос-ого дворянства и офицерства. Что касается оценки, не организованное заблаговременное восстание не могла и не дало результатов. Но это была 1 попытка изменить форму правления и отменить крепостное право. Смелость и решительность у декабристов не отнять. Но своя несогласованность и неготовность общества помешали осуществлению целей. Нужно отметить, что идеи были утопическими для тогдашней России.
Як і раніше, скульптура розвивалася у двох взаємопов'язаних, але далеко не тотожних у духовних основах і основоположних мистецьких принципах, напрямах. В українській мистецькій культурі вона поширювалася насамперед у вигляді орнаментального декоративного різьблення; фігурна скульптура тут виступала хіба що спорадично, спроби ввести її у другій половині XVIII ст. до церковних інтер'єрів як на західноукраїнських землях, так і на Лівобережжі залишилися поодинокими епізодами. У мистецтві латинської традиції кругла скульптура, навпаки, домінувала однозначно, в середині XVIII ст. на короткий час навіть вийшовши на чільне місце в мистецькому житті. Головним напрямом розвитку української скульптури залишалася вироблена від початку XVII ст. система оздоблення комплексів іконостасів, основою іконографічного репертуару якого була виноградна лоза із залученням декоративних орнаментальних форм європейського походження та стилізованих рослинних мотивів. У ранніх пам'ятках середини століття іноді ще застосовують орнаментику пізньоманьєристичного зразка, як, наприклад, в іконостасах церкви Собору архангела Михаїла у Волі Висоцькій поблизу Жовкви (1655) чи святого Юра в Дрогобичі (1659). Царські врата першого з них продовжують іконографію наскрізно різьблених врат іконостаса львівської П'ятницької церкви. Цю традицію порушено введенням теми дерева Єссея, найраніший зразок якої дають врата іконостаса Стрітенського приділу Софійського собору 1689 p., а на західноукраїнських землях — каплиці Трьох святителів львівської Успенської церкви (1697). Останні належать одному з майстрів європейського культурного кола. В останній чверті XVII ст. за піднесення жовківського мистецького середовища склався місцевий осередок сницарства. Першим його представником був Юрій Михалович, діяльність якого розгорталася в 60—90-х pp., проте достовірні роботи майстра не відомі.
Заставило подняться: осознание необходимости отмены крепостного права, непоследовательность и неэффективность реформ Александра 1, смерть императора, осознание, что крестьяне тоже люди, знакомство после заграничных походов 1813-14 гг. с еврейскими порядками. Ситуация в стране породила революционные настроения среди высшего рос-ого дворянства и офицерства.
Что касается оценки, не организованное заблаговременное восстание не могла и не дало результатов. Но это была 1 попытка изменить форму правления и отменить крепостное право. Смелость и решительность у декабристов не отнять. Но своя несогласованность и неготовность общества помешали осуществлению целей. Нужно отметить, что идеи были утопическими для тогдашней России.
Головним напрямом розвитку української скульптури залишалася вироблена від початку XVII ст. система оздоблення комплексів іконостасів, основою іконографічного репертуару якого була виноградна лоза із залученням декоративних орнаментальних форм європейського походження та стилізованих рослинних мотивів. У ранніх пам'ятках середини століття іноді ще застосовують орнаментику пізньоманьєристичного зразка, як, наприклад, в іконостасах церкви Собору архангела Михаїла у Волі Висоцькій поблизу Жовкви (1655) чи святого Юра в Дрогобичі (1659). Царські врата першого з них продовжують іконографію наскрізно різьблених врат іконостаса львівської П'ятницької церкви. Цю традицію порушено введенням теми дерева Єссея, найраніший зразок якої дають врата іконостаса Стрітенського приділу Софійського собору 1689 p., а на західноукраїнських землях — каплиці Трьох святителів львівської Успенської церкви (1697). Останні належать одному з майстрів європейського культурного кола.
В останній чверті XVII ст. за піднесення жовківського мистецького середовища склався місцевий осередок сницарства. Першим його представником був Юрій Михалович, діяльність якого розгорталася в 60—90-х pp., проте достовірні роботи майстра не відомі.