- прагнення католицької церкви розширити свій вплив і підпорядкувати православних Папі Римському;
- Річ Посполита вважала єдину віру чинником, що зміцьнює державу, і розцінювала унію як перехідний етап до чистого католицизму;
— православні духовенство і знать намагалися позбавитися нерівноправності з католиками, посилити свої позиції', досягти зближення із західноєвропейською культурою.
Зміст Берестейської унії (1596 р.):
1) православна і католицька церкви об'єдналися в греко-католицьку (уніатську);
2) уніатська церква зберігала православні обряди, церковнослов'янську мову, право на митрополичу та єпископські кафедри, право на одруження нижчого духовенства;
3) уніатська церква визнавала зверхність Папи Римського, учення католицької церкви;
4) уніатське духовенство зрівнювалося в правах із католицьким, звільнювалося від сплати податків;
5) шляхта та міщани, які прийняли унію, також зрівнялися в правах із католиками, набули права обіймати посади в державних і міських урядах. Унію прийняли шість із восьми єпархій Київської
митрополії, а дві — Перемишльська та Львівська — за сто років по тому. Першим греко-католицьким ми трополитом став Михайло Рогоза, а по його смерті — Іпатій Потій.
Наслідки укладення Берестейської унії:
— утворилася Українська греко-католицька церква, яка обстоювала національну ідентичність українців і чинила опір покатоличенню;
— почалася боротьба православних із греко-католиками, в українському суспільстві загострилися релігійні суперечності;
— не відбулося обіцяне зрівняння в правах уніатів із католиками.
після його смерті боярство підняло голову і сприяло занепаду Галицько-Волинського князівства. І надалі галицькі бояри відігравали головну роль у житті краю. 1340 року вони отруїли останнього князя Юрія II Болеслава, й аж до 1349 (коли Галицьку Русь загарбав польський король Казимир III Великий) Галицька земля була боярською республікою під протекторатом волинського князя Любарта-Дмитра. Політична сила галицьких бояр ґрунтувалася на їхній економічній могутності: вони мали великі земельні володіння, будували для себе замки (наприклад, Вишня), що не поступалися князівським, мали загони озброєних людей.
Объяснение:
Причини укладення унії:
- прагнення католицької церкви розширити свій вплив і підпорядкувати православних Папі Римському;
- Річ Посполита вважала єдину віру чинником, що зміцьнює державу, і розцінювала унію як перехідний етап до чистого католицизму;
— православні духовенство і знать намагалися позбавитися нерівноправності з католиками, посилити свої позиції', досягти зближення із західноєвропейською культурою.
Зміст Берестейської унії (1596 р.):
1) православна і католицька церкви об'єдналися в греко-католицьку (уніатську);
2) уніатська церква зберігала православні обряди, церковнослов'янську мову, право на митрополичу та єпископські кафедри, право на одруження нижчого духовенства;
3) уніатська церква визнавала зверхність Папи Римського, учення католицької церкви;
4) уніатське духовенство зрівнювалося в правах із католицьким, звільнювалося від сплати податків;
5) шляхта та міщани, які прийняли унію, також зрівнялися в правах із католиками, набули права обіймати посади в державних і міських урядах. Унію прийняли шість із восьми єпархій Київської
митрополії, а дві — Перемишльська та Львівська — за сто років по тому. Першим греко-католицьким ми трополитом став Михайло Рогоза, а по його смерті — Іпатій Потій.
Наслідки укладення Берестейської унії:
— утворилася Українська греко-католицька церква, яка обстоювала національну ідентичність українців і чинила опір покатоличенню;
— почалася боротьба православних із греко-католиками, в українському суспільстві загострилися релігійні суперечності;
— не відбулося обіцяне зрівняння в правах уніатів із католиками.
після його смерті боярство підняло голову і сприяло занепаду Галицько-Волинського князівства. І надалі галицькі бояри відігравали головну роль у житті краю. 1340 року вони отруїли останнього князя Юрія II Болеслава, й аж до 1349 (коли Галицьку Русь загарбав польський король Казимир III Великий) Галицька земля була боярською республікою під протекторатом волинського князя Любарта-Дмитра. Політична сила галицьких бояр ґрунтувалася на їхній економічній могутності: вони мали великі земельні володіння, будували для себе замки (наприклад, Вишня), що не поступалися князівським, мали загони озброєних людей.