начале 20 века многие государства вступили в капитализм и достигли своей максимальной точки – империализм. Россия, в современной науке, в начале 20 века считается страной со слабым уровнем капитализма, совместно с Австро-Венгрией (высокий уровень был в Англии, Франции и США; слабое развитие капитализма было у Африки, Азии, Латинской Америки).
Показатели России:
1). Россия занимала 5-е место после США, Германии, Англии, Франции по совокупности дохода от промышленного производства (по уровню ВВП), но это 5-е место было формальным, т.к. у России был большой отрыв в промышленности, т.к. производили очень мало. Россия обогнала только Японию.
2). Продукция на душу населения: а). маленький доход на душу населения, хуже, чем в Испании и Италии; - в 1900 году =1/8 от США и 1/6 от Германии.
3). Военный потенциал был развит. Отставание было только от Англии, но по людям Россия была на 1 месте. Флот занимал 4-е место после Англии, США, Франции.
4). Уровень торговли находился на 6-м месте, а доля торговли была всего 4%.
5). Уровень просвещения и образованности был довольно на низком уровне. В Англии образованных было 90%, а в России – 30%. Затраты на образование составляли 2,1% от государственного бюджета (в н.в. такие затраты на образование были в 2006 году). Россия тратила на образование 21 копейку, а Англия – 3 рубля на 1 человека.
6). Продолжительность жизни населения в России – 30,5 лет (небольшая). Англия – 52 года, Франция и США – 50 лет.
7). Уровень жизни в России: 6 автомобилей на 100 тыс. человек, а в США – 13 на 1 тыс. человек, во Фр. – 2 авто на 1 тыс. чел. В России приходилось 19 телефонов на 100 тыс. человек, а в США – 10 телефонов и в Германии 2 телефона на 1 тыс. человек.
Административно-территориальное деление России:
Была крупной державой. Протяжённость границ – 69 тыс. кв. км., из них 19 тыс. граница на суше. По территории занимала 1-е место в Мире (1900 г.). Административно-территориальное деление сформировалось ещё при Екатерине II. Было 97 крупных А.-Т. делений, из них: - 78 губерний; - 18 областей и отдельно остров Сахалин. Была 3-х звенная формула: Губерния-Уезд-Волость.
ответ:1722-1727 рр. - діяльність Першої Малоросійської колегії.
1723 р. - подання Петрові І Коломацьких чолобитних. Ув'язнення наказного гетьмана Павла Полуботка у Петропавловській фортеці.
1727-1734 рр. - гетьманування Данила Апостола.
1734-1750 рр. - діяльність Правління гетьманського уряду.
Який новий порядок обрання полкової старшини передбачав царський указ? Про що це свідчило?
З грамоти царя Петра І до гетьмана І. Скоропадського (1715): «Відомо стало Нам, що в Малій Росії підлеглі тобі полковники на різні полкові уряди сотників обирають і затверджують на свій розсуд, не сповіщаючи тебе, підданого Нашого... Отож Ми, клопочучись про наших підданих з малоросійського народу, наказуємо надалі козацьким полковникам полкову старшину й сотників самим не обирати й не затверджувати. Коли ж у якомусь полку вільним буде місце полкової старшини чи сотника, полковнику належить збирати раду й радитися з полковою старшиною та сотниками; і на тій раді зі згоди всіх вибрати на той уряд людей двох-трьох заслужених і вірних(...), писати про те тобі та їх самих до тебе надсилати. Тобі ж, підданому Нашому, з тих призначених осіб належить вибрати, хто найбільш гідний тогоуряду; хто завжди зберігав до Нас, Великого Государя, непорочну вірність, того одного своїм універсалом од себе на той уряд призначати й на вірність Нашій Царській Величності приводити за звичаєм перед стольником Федором Протасьєвим, що живе при тобі... А якщо з тих, хто призначений на полкову старшину чи в сотники полковниками до цього Нашого указу, хтось схильний до зради, то таких належить замінити, а на їх місце обрати й призначити інших, вірних і гідних того уряду людей оголошеним вище».
1. До яких заходів щодо Гетьманщини вдався царський уряд за гетьманування Івана Скоропадського?
Гетьманування I. Скоропадського за традицією мало розпочатися з підписання статей. Але Петро I відмовився зробити це, пояснивши таке рішення воєнними обставинами. Після Полтавської битви, 17 липня, І. Скоропадський, перебуваючи з козацьким військом у таборі під Решетилівкою, звернувся до царя з 14 пунктами статей. У них він просив підтвердити права й вольності Гетьманщини та вирішити чимало важливих державних справ.
У відповідь Петро І 1709 р. надіслав іменний указ, котрий аж ніяк не нагадував міждержавні договірні статті. У ньому права і вольності підтверджувалися в такому вигляді, який відповідав інтересам Росії. Згодом було обіцяно надати й статті. Щодо інших питань, то цар відповів, що під час походів під командування російських генералів мають переходити не лише прості козаки, а й гетьман. Воєводи сидітимуть в українських містах, у місцеві справи вони не втручатимуться, крім таких «державних», як «зрада» (під «зрадою» розумілися будь-які дії, що суперечили бажанням царя).
Гетьман Іван Скоропадський.
Важливою новиною було призначення царського резидента П. Ізмайлова при гетьманові. Йому надавалося право здійснювати контроль над гетьманом та урядом.
Своєрідним додатком до указу були явні й таємні статті Ізмайлову. Ці статті називали землі Війська Запорізького «Малоросійським краєм», у якому царський резидент спільно з гетьманом мали утримувати все населення, зокрема бунтівників-запорожців, «у тиші й покорі великому государю». Наказувалося «своєвольців викорінювати», не дозволяти їм селитися в одному місці, особливо на Січі. Окрім того, резидент мусив стежити, аби гетьман без дозволу царя не змінював структуру посад у Генеральній канцелярії, не призначав нових полковників, не відбирав і не давав нікому маєтностей.
начале 20 века многие государства вступили в капитализм и достигли своей максимальной точки – империализм. Россия, в современной науке, в начале 20 века считается страной со слабым уровнем капитализма, совместно с Австро-Венгрией (высокий уровень был в Англии, Франции и США; слабое развитие капитализма было у Африки, Азии, Латинской Америки).
Показатели России:
1). Россия занимала 5-е место после США, Германии, Англии, Франции по совокупности дохода от промышленного производства (по уровню ВВП), но это 5-е место было формальным, т.к. у России был большой отрыв в промышленности, т.к. производили очень мало. Россия обогнала только Японию.
2). Продукция на душу населения: а). маленький доход на душу населения, хуже, чем в Испании и Италии; - в 1900 году =1/8 от США и 1/6 от Германии.
3). Военный потенциал был развит. Отставание было только от Англии, но по людям Россия была на 1 месте. Флот занимал 4-е место после Англии, США, Франции.
4). Уровень торговли находился на 6-м месте, а доля торговли была всего 4%.
5). Уровень просвещения и образованности был довольно на низком уровне. В Англии образованных было 90%, а в России – 30%. Затраты на образование составляли 2,1% от государственного бюджета (в н.в. такие затраты на образование были в 2006 году). Россия тратила на образование 21 копейку, а Англия – 3 рубля на 1 человека.
6). Продолжительность жизни населения в России – 30,5 лет (небольшая). Англия – 52 года, Франция и США – 50 лет.
7). Уровень жизни в России: 6 автомобилей на 100 тыс. человек, а в США – 13 на 1 тыс. человек, во Фр. – 2 авто на 1 тыс. чел. В России приходилось 19 телефонов на 100 тыс. человек, а в США – 10 телефонов и в Германии 2 телефона на 1 тыс. человек.
Административно-территориальное деление России:
Была крупной державой. Протяжённость границ – 69 тыс. кв. км., из них 19 тыс. граница на суше. По территории занимала 1-е место в Мире (1900 г.). Административно-территориальное деление сформировалось ещё при Екатерине II. Было 97 крупных А.-Т. делений, из них: - 78 губерний; - 18 областей и отдельно остров Сахалин. Была 3-х звенная формула: Губерния-Уезд-Волость.
Духовное ведомство делилось на 62 епархии.
ответ:1722-1727 рр. - діяльність Першої Малоросійської колегії.
1723 р. - подання Петрові І Коломацьких чолобитних. Ув'язнення наказного гетьмана Павла Полуботка у Петропавловській фортеці.
1727-1734 рр. - гетьманування Данила Апостола.
1734-1750 рр. - діяльність Правління гетьманського уряду.
Який новий порядок обрання полкової старшини передбачав царський указ? Про що це свідчило?
З грамоти царя Петра І до гетьмана І. Скоропадського (1715): «Відомо стало Нам, що в Малій Росії підлеглі тобі полковники на різні полкові уряди сотників обирають і затверджують на свій розсуд, не сповіщаючи тебе, підданого Нашого... Отож Ми, клопочучись про наших підданих з малоросійського народу, наказуємо надалі козацьким полковникам полкову старшину й сотників самим не обирати й не затверджувати. Коли ж у якомусь полку вільним буде місце полкової старшини чи сотника, полковнику належить збирати раду й радитися з полковою старшиною та сотниками; і на тій раді зі згоди всіх вибрати на той уряд людей двох-трьох заслужених і вірних(...), писати про те тобі та їх самих до тебе надсилати. Тобі ж, підданому Нашому, з тих призначених осіб належить вибрати, хто найбільш гідний тогоуряду; хто завжди зберігав до Нас, Великого Государя, непорочну вірність, того одного своїм універсалом од себе на той уряд призначати й на вірність Нашій Царській Величності приводити за звичаєм перед стольником Федором Протасьєвим, що живе при тобі... А якщо з тих, хто призначений на полкову старшину чи в сотники полковниками до цього Нашого указу, хтось схильний до зради, то таких належить замінити, а на їх місце обрати й призначити інших, вірних і гідних того уряду людей оголошеним вище».
1. До яких заходів щодо Гетьманщини вдався царський уряд за гетьманування Івана Скоропадського?
Гетьманування I. Скоропадського за традицією мало розпочатися з підписання статей. Але Петро I відмовився зробити це, пояснивши таке рішення воєнними обставинами. Після Полтавської битви, 17 липня, І. Скоропадський, перебуваючи з козацьким військом у таборі під Решетилівкою, звернувся до царя з 14 пунктами статей. У них він просив підтвердити права й вольності Гетьманщини та вирішити чимало важливих державних справ.
У відповідь Петро І 1709 р. надіслав іменний указ, котрий аж ніяк не нагадував міждержавні договірні статті. У ньому права і вольності підтверджувалися в такому вигляді, який відповідав інтересам Росії. Згодом було обіцяно надати й статті. Щодо інших питань, то цар відповів, що під час походів під командування російських генералів мають переходити не лише прості козаки, а й гетьман. Воєводи сидітимуть в українських містах, у місцеві справи вони не втручатимуться, крім таких «державних», як «зрада» (під «зрадою» розумілися будь-які дії, що суперечили бажанням царя).
Гетьман Іван Скоропадський.
Важливою новиною було призначення царського резидента П. Ізмайлова при гетьманові. Йому надавалося право здійснювати контроль над гетьманом та урядом.
Своєрідним додатком до указу були явні й таємні статті Ізмайлову. Ці статті називали землі Війська Запорізького «Малоросійським краєм», у якому царський резидент спільно з гетьманом мали утримувати все населення, зокрема бунтівників-запорожців, «у тиші й покорі великому государю». Наказувалося «своєвольців викорінювати», не дозволяти їм селитися в одному місці, особливо на Січі. Окрім того, резидент мусив стежити, аби гетьман без дозволу царя не змінював структуру посад у Генеральній канцелярії, не призначав нових полковників, не відбирав і не давав нікому маєтностей.
Объяснение: