Всесвітня історія. Історія України (інтегрований курс). 6 клас: розробки уроків до підручника О. В. Гісема та О. О. Мартинюка
УРОК № 62
Тема. Варвари і Рим. Падіння Західної Римської імперії.
Мета: називати дати розділу Римської імперії на Західну і Східну; падіння Західної імперії'; визначати причини загибелі Західної Римської імперії'; формувати вміння аналізувати розвиток процесів у суспільстві; виховувати шанобливе ставлення до минулого людства. Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
Обладнання: підручник, стінна карта «Падіння Західної Римської імперії».
Основні терміни та поняття: Велике переселення народів, варвари, вандалізм.
Основні дати: 395 р. — поділ імперії на Західну і Східну; 410 р. — захоплення Риму варварами; 455 р. — розорення Риму вандалами; 476 р. — падіння Західної Римської імперії.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
Запитання
1. За якого імператора відбулось останнє піднесення Риму?
2. Кого римляни називали варварами?
III. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Варварські племена
Розповідь учителя
Як у період республіки, так і за часів імперії, Рим мав багато ворогів. Та йому завжди вдавалося їх перемагати або стримувати. Але в умовах ослаблення імперії стримування у н межі сусідніх народів («варварів») стало серйозною проблемою.
Вперше римляни зрозуміли небезпечність варварів у II ст. до н. е., коли зіткнулися на північних кордонах імперії з тевтонами й кімрами. Особливо загрозливим було те, що воїни переселялися на територію імперії з дружинами, дітьми, нехитрим скарбом. Тоді Риму вдалося завдяки умілості полководців та реформованій армії зупинити варварів у глиб країни.
На початку нової ери найчисленнішими сусідами Риму були германці — франки, готи — західні (вестготи) і східні (остготи), сакси, англи, лангобарди та вандали. Ці племена ще не знали держави. Органами управління у них були рада старійшин, вождь та народні збори. Рада старійшин розподіляла землю, розв’язувала суперечності між членами племені тощо. У години небезпеки плем’я захищали збройні загони на чолі з вождем. Влада військового вождя трималася на авторитеті та силі. Він розподіляв землі та здобич. Вождь був рівний з іншими членами племені. Хоча були і винятки, коли вожді правили своїми племенами як справжні королі.
Для набігів на прикордонні території Римської імперії варварські племена утворювали потужні союзи. Ослаблена імперія змушена була укладати з варварами мирні угоди, надавати їм землі для поселення, набирати з них легіони. І навіть деякі римські полководці в цей час мали варварське походження. Із II ст. почався рух величезних мас варварів на вразії. Події цього грандіозного переселення, що відбувалися у IV—VI ст., вчені називають Великим переселенням народів.
В бронзовом происходит дальнейшее развитие металлургии, сельского хозяйства (пашенного земледелия и пастушеского скотоводства), ремесел и промыслов. Это развитие производительных сил повсюду вызвало гораздо более быстрое поступательное движение по сравнению с предшествующим временем. Для эпохи бронзы характерно быстрое прогрессивное развитие земледельческих и скотоводческих племен и по-прежнему замедленное развитие племен рыболовов и охотников лесной полосы. Железный век — время, когда с большей определенностью, чем прежде, выступают процессы сложения многих современных народов.
Розробки уроків
Підручники
Відео
Атласи
Реферати
Книги
Всесвітня історія. Історія України (інтегрований курс). 6 клас: розробки уроків до підручника О. В. Гісема та О. О. Мартинюка
УРОК № 62
Тема. Варвари і Рим. Падіння Західної Римської імперії.
Мета: називати дати розділу Римської імперії на Західну і Східну; падіння Західної імперії'; визначати причини загибелі Західної Римської імперії'; формувати вміння аналізувати розвиток процесів у суспільстві; виховувати шанобливе ставлення до минулого людства. Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
Обладнання: підручник, стінна карта «Падіння Західної Римської імперії».
Основні терміни та поняття: Велике переселення народів, варвари, вандалізм.
Основні дати: 395 р. — поділ імперії на Західну і Східну; 410 р. — захоплення Риму варварами; 455 р. — розорення Риму вандалами; 476 р. — падіння Західної Римської імперії.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
Запитання
1. За якого імператора відбулось останнє піднесення Риму?
2. Кого римляни називали варварами?
III. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Варварські племена
Розповідь учителя
Як у період республіки, так і за часів імперії, Рим мав багато ворогів. Та йому завжди вдавалося їх перемагати або стримувати. Але в умовах ослаблення імперії стримування у н межі сусідніх народів («варварів») стало серйозною проблемою.
Вперше римляни зрозуміли небезпечність варварів у II ст. до н. е., коли зіткнулися на північних кордонах імперії з тевтонами й кімрами. Особливо загрозливим було те, що воїни переселялися на територію імперії з дружинами, дітьми, нехитрим скарбом. Тоді Риму вдалося завдяки умілості полководців та реформованій армії зупинити варварів у глиб країни.
На початку нової ери найчисленнішими сусідами Риму були германці — франки, готи — західні (вестготи) і східні (остготи), сакси, англи, лангобарди та вандали. Ці племена ще не знали держави. Органами управління у них були рада старійшин, вождь та народні збори. Рада старійшин розподіляла землю, розв’язувала суперечності між членами племені тощо. У години небезпеки плем’я захищали збройні загони на чолі з вождем. Влада військового вождя трималася на авторитеті та силі. Він розподіляв землі та здобич. Вождь був рівний з іншими членами племені. Хоча були і винятки, коли вожді правили своїми племенами як справжні королі.
Для набігів на прикордонні території Римської імперії варварські племена утворювали потужні союзи. Ослаблена імперія змушена була укладати з варварами мирні угоди, надавати їм землі для поселення, набирати з них легіони. І навіть деякі римські полководці в цей час мали варварське походження. Із II ст. почався рух величезних мас варварів на вразії. Події цього грандіозного переселення, що відбувалися у IV—VI ст., вчені називають Великим переселенням народів.
В бронзовом происходит дальнейшее развитие металлургии, сельского хозяйства (пашенного земледелия и пастушеского скотоводства), ремесел и промыслов. Это развитие производительных сил повсюду вызвало гораздо более быстрое поступательное движение по сравнению с предшествующим временем. Для эпохи бронзы характерно быстрое прогрессивное развитие земледельческих и скотоводческих племен и по-прежнему замедленное развитие племен рыболовов и охотников лесной полосы. Железный век — время, когда с большей определенностью, чем прежде, выступают процессы сложения многих современных народов.