ответить В чём с точки зрения автора летописи состоит ишибочность поведения русских князей? И второе: Как автор сумел донести до читателя неразумность действий русских князей?
Если бы у меня была такая возможность, я бы хотел жить в Спарте. В истории о Древней Спарте говорится об активной жизни ее жителей. Спартанцы считаются воинственным народом, могущество которых распространялось далеко за пределы самой Спарты.
Известно, что 600 г. до н.э. спартанская культура практически ничем не отличалась от афинской, тем не менее она стала развиваться как военный лагерь, лагерь победителей, где большое внимание уделялось физическому труду и военному делу. Конечно, жизненный спартанский уклад (военная муштра, отсутствие семейного института и т.п.) – это деспотизм, но, с другой стороны, об этом народе слагают легенды, об их силе и мужестве, о стойкости духа. В центре воспитания спартанцев – достижение победы и борьба с трудностями, своими страхами, чего, на мой взгляд, не хватает для полноценного становления личности.
Наверное, жизнь не была бы сахаром, но, с другой стороны, такие условия вырабатывали бы верность, храбрость, энергичность, патриотизм. На мой взгляд, спартанские условия жизни как нельзя лучше закаляют личность. Кто бы не хотел стать победителем?
Мистецтво в Римі відігравало зовсім іншу роль, ніж у Греції, в якій воно було нерозривно пов'язане з життям. Грецькі живописці, скульптори, архітектори, філософи та поети самі творили історію.
У Давньому Римі це завдання виконували правителі міст, полководці, імператори, їхні імена вписані в історію, а от імена римських живописців, скульпторів до нас не дійшли, хоча вони були також талановиті, як і грецькі. Наприклад: амфітеатр Флавіїв (римського імператора), Аппієва дорога (римського цензора).
Рим створив велику культуру і прагнув поширити цивілізацію в світі. Цікавим є те, що римляни не продовжили теоретичних досліджень греків у галузі фізики та математики. Їх цікавило здебільшого практичне застосування наукових досягнень.
У містах і провінціях вони побудували бруковані дороги з мостами, проклали з гір водогони — акведуки, споруджували басейни, лазні-терми, бібліотеки. Римляни винайшли бетон, що застосовували в архітектурі. Особливість римської архітектури — використання арок і склепінь.
Если бы у меня была такая возможность, я бы хотел жить в Спарте. В истории о Древней Спарте говорится об активной жизни ее жителей. Спартанцы считаются воинственным народом, могущество которых распространялось далеко за пределы самой Спарты.
Известно, что 600 г. до н.э. спартанская культура практически ничем не отличалась от афинской, тем не менее она стала развиваться как военный лагерь, лагерь победителей, где большое внимание уделялось физическому труду и военному делу. Конечно, жизненный спартанский уклад (военная муштра, отсутствие семейного института и т.п.) – это деспотизм, но, с другой стороны, об этом народе слагают легенды, об их силе и мужестве, о стойкости духа. В центре воспитания спартанцев – достижение победы и борьба с трудностями, своими страхами, чего, на мой взгляд, не хватает для полноценного становления личности.
Наверное, жизнь не была бы сахаром, но, с другой стороны, такие условия вырабатывали бы верность, храбрость, энергичность, патриотизм. На мой взгляд, спартанские условия жизни как нельзя лучше закаляют личность. Кто бы не хотел стать победителем?
Мистецтво в Римі відігравало зовсім іншу роль, ніж у Греції, в якій воно було нерозривно пов'язане з життям. Грецькі живописці, скульптори, архітектори, філософи та поети самі творили історію.
У Давньому Римі це завдання виконували правителі міст, полководці, імператори, їхні імена вписані в історію, а от імена римських живописців, скульпторів до нас не дійшли, хоча вони були також талановиті, як і грецькі. Наприклад: амфітеатр Флавіїв (римського імператора), Аппієва дорога (римського цензора).
Рим створив велику культуру і прагнув поширити цивілізацію в світі. Цікавим є те, що римляни не продовжили теоретичних досліджень греків у галузі фізики та математики. Їх цікавило здебільшого практичне застосування наукових досягнень.
У містах і провінціях вони побудували бруковані дороги з мостами, проклали з гір водогони — акведуки, споруджували басейни, лазні-терми, бібліотеки. Римляни винайшли бетон, що застосовували в архітектурі. Особливість римської архітектури — використання арок і склепінь.
Объяснение: