1)Какая форма правления стала основной в Новое время? 2)В какой из периодов смертность населения была выше- В Средние Века или в Новое время? 3)В чём разница между клерикализм и секуляризмом?
21 апреля — Считается датой основания Рима Ромулом. Начало его правления и царского периода в истории Рима.753 (38 год Азарии) — Умер царь Израиля Иеровоам II, на престол взошёл Захария.Вэйский Чжуан-гун взял в жены цискую княжну, но она не имела сыновей[2]. Этот брак описан в «Ши цзин» (I, V 3):В Цинь впервые учреждена должность летописца, и народ стал более просвещённым395 (Т.Ливий. История… М.,1989-93, т.1, с.253-255) — Военные трибуны с консульской властью Публий Корнелий Косс, Публий Корнелий Сципион, Цезон Фабий Амбуст (2-й раз), Луций Фурий Медуллин (5-й раз), Квинт Сервилий Фиденат (3-й раз), Марк Валерий Лактуцин Максим (2-й раз). Плебейский трибун Тит Сициний.395 — Война Рима с фалисками и капенцами.396 — Заключение мира между капенцами и Римом.395 — Выведение колонии в землю вольсков (3000 граждан). Взятие римской армией Камилла Капены (Этрурия).395 — Предложение Тита Сициния о выводе колонии в Вейи. Предполагается вывести в новую колонию часть сената и плебеев, объединив таким образом два города (Рим и Вейи) в один; проект отклонен. 769 год до н. э.Поход ассирийского царя Ашшур-дана III против страны Иту'а.Умер князь Лу Сяо-гун, ему наследовал сын Фу-хуан (Хуэй-гун, эра правления 768-723)
Нові Гельсінські угоди не вирішили б українських проблем – Огризко
Гельсінським угодам виповнюється 40 років. Тоді у 1975 році 35 держав світу зібрались, аби закріпити політичні і територіальні домовленості Другої світової війни. Вони розписались під повагою до прав людини, суверенітетом, незастосуванням сили та непорушністю кордонів. Радянський Союз, у складі якого були Україна та Росія, також взяли на себе ці зобов’язання. Через 40 років після підписання Кремль порушив домовленості: анексував Крим та підтримує збройний конфлікт на Донбасі. Чим були Гельсінські угоди для Києва в 1975 році та що важать такі обіцянки сьогодні?
40 років Гельсінським угодам: як СРСР і Європа обіцяли берегти кордони
35 країн, серед яких СРСР, США та Канада, підписали 30 липня – 1 серпня 1975 року документ, який мав на меті зменшити напругу, вберегти світ від нового переділу кордонів, військової агресії і захистити права людини. Та декларація називалась заключним актом Наради з безпеки і співробітництва в Європі. Через 40 років від дня підписання документ, більше відомий як Гельсінські угоди, а сам політичний орган – як ОБСЄ. Сучасні Україна та Росія на той момент були представлені республіками СРСР, що також підписав декларацію.
Гельсінські угоди суттєво «розрядили» геополітичну напругу, не розділивши підписантів на «переможців» і «переможених». Стрижень документу «Декларація принципів», фактично, був спільною програмою дій для будівництва єдиної, мирної, демократичної і процвітаючої Європи.
Непорушність кордонів, суверенітет і права людини
Зокрема, він передбачав, що країни-підписанти поважатимуть суверенітет та права одне одної «вільно вибирати й розвивати свої політичні, соціальні, економічні та культурні системи, а також право встановлювати свої закони та адміністративні правила». Окрім того, йшлось про незастосування сили або погрози силою, з метою порушення «територіальної цілісності або політичної незалежності будь-якої держави». Держави підписались і під непорушністю кордонів на той момент та на майбутнє, а також мали намір мирно вирішувати суперечки.
Окремим та важливим для українців пунктами були повага до прав людини і свобод, а також рівноправ'я та право народів розпоряджатися своєю долею. Саме керуючись цими зобов’язаннями, під якими підписався Радянський Союз, українські громадські діячі та правозахисники того часу сформували Українську громадську групу сприяння виконанню Гельсінських угод, відому також як Українська Гельсінська група.
Серед її засновників були відомі дисиденти Левко Лук’яненко, Олекса Тихий, Микола Руденко. Радянська влада вже за кілька років почала арештовувати активістів через зібрані ними доказів порушень Гельсінських угод – про факти утиску прав українців в СРСР вони інформували європейські країни. Часто членів спілки засуджували за суворою статтею 62 Кримінального кодексу УРСР – «антирадянська агітація та пропаганда», а це означало до десяти років ув’язнення та роки заслань.
Гельсінські угоди – поворотний пункт в історії – Юхновський
Ігор Юхновський
Гельсінські угоди стали поворотним пунктом в історії Європи та людства, вважає екс-голова Українського інституту національної пам'яті Ігор Юхновський. Завдяки їм відносини між СРСР та США в рамках Холодної війни почали «нормалізовуватись», говорить він.
Це були хороші угоди. І мені здається, Радянський Союз намагався цих угод, певною мірою, дотримуватися
Ігор Юхновський
«Я вважаю, що закріплення кордонів, по-перше. Піклування про права людини, по-друге. Це були хороші угоди. І мені здається, Радянський Союз намагався цих угод, певною мірою, дотримуватися», – каже Юхновський.
Українська РСР до та після Другої світової війни дуже відрізнялись, вважає він. За словами Ігоря Юхновського, повернувшись у 1945 році з фронту переможцями, українці заселили міста отримували посади в органах влади. І тому, фактично, розвивались паралельно дві гілки національного відродження.
«Одна гілка – офіційна, я б сказав, партійна, де в складі правлячої Комуністичної партії було дуже багато українців. А з іншого боку, була Гельсінська спілка, яка намагалась для Української РСР добитись прав, записаних у Конституції СРСР, зокрема права на відокремлення і створення власної держави», – говорить Юхновський.
Саме Гельсінські угоди, які сприяли національному відродженню, до Україні в 1991 році здобути незалежність, вважає він.
Домовленості цінні, коли їх поважають ті, хто ставить підпис – Огризко
(Этрурия).395 — Предложение Тита Сициния о выводе колонии в Вейи. Предполагается вывести в новую колонию часть сената и плебеев, объединив таким образом два города (Рим и Вейи) в один; проект отклонен.
769 год до н. э.Поход ассирийского царя Ашшур-дана III против страны Иту'а.Умер князь Лу Сяо-гун, ему наследовал сын Фу-хуан (Хуэй-гун, эра правления 768-723)
Нові Гельсінські угоди не вирішили б українських проблем – Огризко
Гельсінським угодам виповнюється 40 років. Тоді у 1975 році 35 держав світу зібрались, аби закріпити політичні і територіальні домовленості Другої світової війни. Вони розписались під повагою до прав людини, суверенітетом, незастосуванням сили та непорушністю кордонів. Радянський Союз, у складі якого були Україна та Росія, також взяли на себе ці зобов’язання. Через 40 років після підписання Кремль порушив домовленості: анексував Крим та підтримує збройний конфлікт на Донбасі. Чим були Гельсінські угоди для Києва в 1975 році та що важать такі обіцянки сьогодні?
40 років Гельсінським угодам: як СРСР і Європа обіцяли берегти кордони
35 країн, серед яких СРСР, США та Канада, підписали 30 липня – 1 серпня 1975 року документ, який мав на меті зменшити напругу, вберегти світ від нового переділу кордонів, військової агресії і захистити права людини. Та декларація називалась заключним актом Наради з безпеки і співробітництва в Європі. Через 40 років від дня підписання документ, більше відомий як Гельсінські угоди, а сам політичний орган – як ОБСЄ. Сучасні Україна та Росія на той момент були представлені республіками СРСР, що також підписав декларацію.
Гельсінські угоди суттєво «розрядили» геополітичну напругу, не розділивши підписантів на «переможців» і «переможених». Стрижень документу «Декларація принципів», фактично, був спільною програмою дій для будівництва єдиної, мирної, демократичної і процвітаючої Європи.
Непорушність кордонів, суверенітет і права людини
Зокрема, він передбачав, що країни-підписанти поважатимуть суверенітет та права одне одної «вільно вибирати й розвивати свої політичні, соціальні, економічні та культурні системи, а також право встановлювати свої закони та адміністративні правила». Окрім того, йшлось про незастосування сили або погрози силою, з метою порушення «територіальної цілісності або політичної незалежності будь-якої держави». Держави підписались і під непорушністю кордонів на той момент та на майбутнє, а також мали намір мирно вирішувати суперечки.
Окремим та важливим для українців пунктами були повага до прав людини і свобод, а також рівноправ'я та право народів розпоряджатися своєю долею. Саме керуючись цими зобов’язаннями, під якими підписався Радянський Союз, українські громадські діячі та правозахисники того часу сформували Українську громадську групу сприяння виконанню Гельсінських угод, відому також як Українська Гельсінська група.
Серед її засновників були відомі дисиденти Левко Лук’яненко, Олекса Тихий, Микола Руденко. Радянська влада вже за кілька років почала арештовувати активістів через зібрані ними доказів порушень Гельсінських угод – про факти утиску прав українців в СРСР вони інформували європейські країни. Часто членів спілки засуджували за суворою статтею 62 Кримінального кодексу УРСР – «антирадянська агітація та пропаганда», а це означало до десяти років ув’язнення та роки заслань.
Гельсінські угоди – поворотний пункт в історії – Юхновський
Ігор Юхновський
Гельсінські угоди стали поворотним пунктом в історії Європи та людства, вважає екс-голова Українського інституту національної пам'яті Ігор Юхновський. Завдяки їм відносини між СРСР та США в рамках Холодної війни почали «нормалізовуватись», говорить він.
Це були хороші угоди. І мені здається, Радянський Союз намагався цих угод, певною мірою, дотримуватися
Ігор Юхновський
«Я вважаю, що закріплення кордонів, по-перше. Піклування про права людини, по-друге. Це були хороші угоди. І мені здається, Радянський Союз намагався цих угод, певною мірою, дотримуватися», – каже Юхновський.
Українська РСР до та після Другої світової війни дуже відрізнялись, вважає він. За словами Ігоря Юхновського, повернувшись у 1945 році з фронту переможцями, українці заселили міста отримували посади в органах влади. І тому, фактично, розвивались паралельно дві гілки національного відродження.
«Одна гілка – офіційна, я б сказав, партійна, де в складі правлячої Комуністичної партії було дуже багато українців. А з іншого боку, була Гельсінська спілка, яка намагалась для Української РСР добитись прав, записаних у Конституції СРСР, зокрема права на відокремлення і створення власної держави», – говорить Юхновський.
Саме Гельсінські угоди, які сприяли національному відродженню, до Україні в 1991 році здобути незалежність, вважає він.
Домовленості цінні, коли їх поважають ті, хто ставить підпис – Огризко