ответьте на следующие во В чем заключалась политическая и экономическая власть монополистов в США? Приведите не менее 2-х аргументов
2. При таком уровне производства, что теперь необходимо было американскому бизнесу для его дальнейшего развития?
3. Какие действия она может предпринять? С какими странами США хотели бы установить новые торговые отношения в XIX в.? Почему?
Духовенство. У Середньовіччі люди були глибоко віруючими, церква відігравала ключову роль у середньовічному суспільстві. Люди у Середньовіччі прагнули свої душі, саме тому, роль духовенства була дуже важливою. Християнське духовенство поділялось на біле та чорне. До білого духовенства належали єпископи та священики, які обслуговували релігійні потреби мирян: правили месу, здійснювали церковні таїнства. Ядром повсякденного релігійного життя була парафія, яка об’єднувала жителів кількох сіл чи кварталів, на чолі парафії стояв парох – місцевий священик. У свою чергу парафія підпорядковувалась єпархії, на чолі з єпископом, а єпархії об’єднувались в архієпископство. На підтримку життєдіяльності церкви віряни сплачували десятину – десяту частину від своїх прибутків.
Світські феодали. Важливу роль в середньовічному суспільстві займали світські феодали, тобто «ті що воюють», тобто світські феодали. В середовищі феодалів сформувалась система васалітету – ієрархічна феодальна драбина. На її вершині був король – найбагатший власник землі. Саме він вважався верховним сеньйором, або сюзереном усіх феодалів. Нижче розміщувалися найбільші світські феодали – герцоги, маркізи, графи, яких наділяв землею сам король. Тому вони були залежними від короля та підпорядковувалися йому. Відповідно вже їхні васали, що називалися баронами, посідали ще нижчу сходинку феодальної драбини. Нижче розташовувалися рицарі. Потрібно зазначити, що в кожній країні система васалітету мала свої особливості, наприклад в Франції дотримувалися принципу: «васал мого васала – не мій васал». Натомість в Англії, всі підпорядковувалися безпосередньо королю.
Прекращение выплаты жалования и пенсий вызвало недовольство дворян обоих вероисповеданий. Казна была практически пуста; крестьяне и городской плебс поднимали восстания. Города юга и юго-запада Франции были недовольны политикой короля, так как он уничтожил их полуреспубликанский строй и вводил всё новые налоги, лишая тем самым богатых горожан экономических привилегий. Города севера и юга выражали своё неудовольствие, воспринимая новые религиозные учения. Итак, экономический кризис, повышение налогов, "революция цен", увеличение числа безработных, неудачи внутренней и внешней политики - всё это усугубило религиозный раскол в стране и придало ожесточение гражданским войнам.
В этот период под прикрытием религиозных вопросов скрывались вопросы политические. Разорившееся дворянство переходило в протестантскую веру, надеясь на секуляризацию церковных земель.