ответьте на вопросы.
1914г
1) в чем заключался план молниеносной войны. почему он был сорван?
2) крупнейшее сражение 1914г.
3) итоги военной компании 1914г.

1915г
1) какие новые страны присоединились к тройственному союзу и антанте.
2) итоги военной компании 1915г.

1916г
1) главные сражения и их итоги.
2) сражения на море, итоги.
3) как отражались военные события на жизненном уровне населения, воюющих стран?

1917г
1) россия в первой мировой войне. 1917-1918.
2) каковы особенности военных действий. главные сражения.
3) итоги.

1918г
1) последний стратегический план германского командования, разраб. гинденбургом. почему?
2) какие события поражению стран тройственного союза?
3) где и когда закончилась первая мировая война.​

Среди предпосылок зарождения и развития культуры в Италии одной из важнейших была широкая система образования — от начальных и средних школ, содержавшихся на средства городской коммуны, домашнего обучения и профессиональной подготовки в лавках купцов и ремесленников до многочисленных университетов. В отличие от других стран они рано оказались открытыми для преподавания дисциплин» расширявших рамки традиционного гуманитарного образования. Наконец, немалую роль сыграла в Италии и особенно тесная историческая связь ее культуры с римской цивилизацией — не следует забывать о многочисленных сохранившихся в стране памятниках древности. Восстановление преемственности с античной культурой — задача, выдвинутая деятелями Возрождения, не случайно зародилась и долгое время полнее всего осуществлялась именно в Италии, для которой культура Древнего Рима была важной частью се собственного Новое отношение к античному наследию стало здесь проблемой воскрешения традиции предков.
В основе культуры Возрождения лежит принцип гуманизма, утверждения достоинства и красоты реального человека, его разума и воли, его творческих сил. Основоположниками итальянского гуманизма считаются Петрарка и Боккаччо.

У випадку виникнення загрози конфліктів між членами Ліги Націй, питання ставились на розгляд Ради, або третейського суду незацікавлених країн. За необхідності всі країни, члени Ліги Націй були зобов'язані розірвати з агресором всі економічні і культурні зв'язки, оголосити йому загальну блокаду. Криза діяльності Ліги Націй особливо яскраво проявилася після провалу міжнародної конференції з роззброєння, коли Німеччина та Японська імперія в 1933 р. вийшли з її складу. СРСР використовував її не стільки для реального вирішення міжнародних конфліктів, а як трибуну для політичної пропаганди, а потім вийшов з її складу, щоб не бути виключеним офіційно як країна-агресор. Безпомічність Ліги Націй проявилась при обговоренні скарг на японську агресію проти Республіки Китай, розпочату в 1931 р., італійську проти Ефіопської імперії (1935–1936), радянську проти Фінляндії (1939–1940). Ліга Націй не зуміла прийняти жодного ефективного рішення проти агресорів. Виключення СРСР з організації в грудні 1939 р. було кроком відчаю, а не реальною до жертві агресії