ответьте очень Вопрос 1
Что привлечению в Китай инвестиций?
Варианты ответов
• большое количество населения
• слабость национальной промышленности
• отсутствие государственного вмешательства в экономику
• либеральное трудовое законодательство
• сравнительно дешёвая рабочая сила
Вопрос 2
Верны ли утверждения?
Варианты ответов
• Одним из важных экспортных продуктов Японии в начале XXI в. стали дорогие продукты питания.
• Ожидается, что к середине XXI в. Индия станет самой большой страной в мире по количеству населения.
• Одним из решить проблему растущей безработицы в Китае является негласное поощрение эмиграции.
• Увеличение социальных расходов государств Латинской Америки однозначно негативно влияло на развитие экономики.
• Государственный долг Японии – один из самых незначительных в мире.
Объяснение:
Внутренняя политика Екатерины II осуществлялась под воздействием идей абсолютизма». В 1765 г. в Петербурге было создано Вольное экономическое общество, первая в истории России неправительственная экономическая организация. Его целью являлась координация и кооперация экономического развития имущих классов, изучение положения русского земледелия и условий хозяйственной жизни страны и рас полезных для сельского хозяйства сведений. Проводится конкурс работ, посвященных улучшению положения крестьянства. В 1775 г. объявляется свобода предпринимательства.
Відповідь:
Обов'язки шляхти, перед королем, були різні. Серед них, забезпечення озброєними воїнами на воєнні виправи. Наприклад: в 1409 році король дарує декілька сел шляхтичу з дідичим правом, а взамін той повинен виділяти на воєнні походи по 1 воїну з пікою і 5 лучників.
Набиралися рекрути з селян, або, в разі коли були бажаючі з міщан, також молодші сини безземельної шляхти могли бути офіцерами, крім того не треба забувати про козацтво, яке заробляло як наймані війська.
У замках завжди були військові формування (охорона, або саме військові формування (якщо шляхтич мав право на власне військо) - тобто навчити володіти зроєю в замках-фортецях шляхти було кому. Наприклад, у Яреми Вишневецького було військо власне, яке нічим не поступалося коронному війську. Шляхта у порубіжжі зі Степом Вільним обов'язково мала війська у маєтках - щоб боронили платників падатків та майно від татарських "візитів" за ясирем.
До того ж часи були такі, що сусіди не гребували наїздами один на одного, наприклад, у Генріка Сенкевича описано що тітка Елени Курцевич сама такі наїзди робила з синками та дворовими - це з популярної літератури.
З наукової є конкретні статті у законодавстві та судової практики про розповсюдженість практики наїздів. Широко відомий випадок наїзду старости Черкаського Чаплицького на хутір Суботів сотника Богдана Хмельницького - і яка халепа для Польської корони з цього вийшла у 1648 році.