Це вже IV-й з черги семінар з Богословського авангарду, що, починаючи з 2015 року, більш-менш регулярно організовує Кафедра богослов’я УКУ. Перші два семінари стосувалися структури Богословського авангарду, який ставить собі за мету зробити певні зрушення в українському богослов’ї, продемонструвати, що богослов’я може бути сучасним і повинно відповідати на актуальні виклики. Очевидно, що на цьому етапі в Богословському авангарді ще надто мало богослов’я як такого, радше слід вести мову про релігійну культуру. Тому мої колеги богослови, мають рацію, коли кажуть, що в Богословському авангарді надто багато культурології і майже немає автентичного богослов’я. Але це закономірний процес, позаяк богослов’я виростає із духовного досвіду, а культура створює фон, з якого видобувають засоби для пояснення досвіду
Отже, на перших двох семінарах я розповідав про ключові складові Богословського авангарду, які перебувають в діалектичному співвідношенні. З одного боку – це футуристична складова, яку називаю «Кіберсередньовіччя»; а з іншого – це «Радикальна готика», або конструктивістський фланг Богословського авангарду. Перший, себто футуристичний напрямок, займається аналізом, точніше, діагностикою сучасної культури, натомість другий – відповідає за конструктивізм, себто побудову духовних практик. Тексти обидвох семінарів були опубліковані на сайті «Збруч».
Внутренние конфликты, десятилетиями раздиравшие династию Омейя-дов, ослабили её власть. В 749 г., в результате восстания, к власти пришла династия Аббасидов (потомки Аббаса, дяди пророка Мухаммада), основавшая Багдадский халифат.
Аббасиды ограничили завоевательную политику халифата. Только в 751 г. произошло сражение арабских войск с китайскими на реке Талас в Средней Азии, в ходе которого китайцы потерпели поражение.
Арабо-византийские войны в Северной Сирии, Анатолии и Месопотамии не привели к крупным захватам. Багдадский халифат жил в условиях относительного внутреннего и внешнего спокойствия. Процветали науки, искусство, торговля. Арабский язык стал языком образованных людей, объединяющим многонациональную страну.
Ислам окончательно утвердился как религиозная и политическая сила мирового значения, чему во многом и арабские завоевания.
Це вже IV-й з черги семінар з Богословського авангарду, що, починаючи з 2015 року, більш-менш регулярно організовує Кафедра богослов’я УКУ. Перші два семінари стосувалися структури Богословського авангарду, який ставить собі за мету зробити певні зрушення в українському богослов’ї, продемонструвати, що богослов’я може бути сучасним і повинно відповідати на актуальні виклики. Очевидно, що на цьому етапі в Богословському авангарді ще надто мало богослов’я як такого, радше слід вести мову про релігійну культуру. Тому мої колеги богослови, мають рацію, коли кажуть, що в Богословському авангарді надто багато культурології і майже немає автентичного богослов’я. Але це закономірний процес, позаяк богослов’я виростає із духовного досвіду, а культура створює фон, з якого видобувають засоби для пояснення досвіду
Отже, на перших двох семінарах я розповідав про ключові складові Богословського авангарду, які перебувають в діалектичному співвідношенні. З одного боку – це футуристична складова, яку називаю «Кіберсередньовіччя»; а з іншого – це «Радикальна готика», або конструктивістський фланг Богословського авангарду. Перший, себто футуристичний напрямок, займається аналізом, точніше, діагностикою сучасної культури, натомість другий – відповідає за конструктивізм, себто побудову духовних практик. Тексти обидвох семінарів були опубліковані на сайті «Збруч».
Объяснение:
Внутренние конфликты, десятилетиями раздиравшие династию Омейя-дов, ослабили её власть. В 749 г., в результате восстания, к власти пришла династия Аббасидов (потомки Аббаса, дяди пророка Мухаммада), основавшая Багдадский халифат.
Аббасиды ограничили завоевательную политику халифата. Только в 751 г. произошло сражение арабских войск с китайскими на реке Талас в Средней Азии, в ходе которого китайцы потерпели поражение.
Арабо-византийские войны в Северной Сирии, Анатолии и Месопотамии не привели к крупным захватам. Багдадский халифат жил в условиях относительного внутреннего и внешнего спокойствия. Процветали науки, искусство, торговля. Арабский язык стал языком образованных людей, объединяющим многонациональную страну.
Ислам окончательно утвердился как религиозная и политическая сила мирового значения, чему во многом и арабские завоевания.