ответье на вопросы
1 какая тема была наиболее популярна у казахских поэтов во второй половине xixвека?
2 в чем ценность народных произведений и жыршы?
3 назовите не менее трех народных поэтов во второй половине xixвека?
4 как воспринимались поэтами того времени эпоха царской колонизации?
5 кто являеться одним из представителей эпохи всеобщей скорби?
6 в чем значение формирования казхской интеллигенции?

​

30-40 рр. 19 ст. в історії Англії пройшли під знаком т. зв. чартизму. Суспільство стрім­ко розпадалося на два нових антагоністичних класи - пролетаріат і буржуазію.

Робітники приходять до рішення самостійно боротися за реформу парламенту в інтересах власного класу. 8 травня 1839 р. Лондонська асоціація робітників оприлюднила т. зв. Народну хартію з вимогами загального виборчого права для чоловіків, таємного голосування, рівних виборчих округів, скасуван­ня майнового цензу для кандидатів у депутати парламенту, щорічного переобрання палати общин та оплатності роботи депутатів. На під­тримку вказаних 6 пунктів відбулися грандіозні мітинги в Глазго (200 тис. учасників), Бірмінгемі (250 тис), Манчестері (400 тис).

4 лютого 1839 р. у Лондоні зібрався перший чартистський Конвент. На травень 1839 р. петицію чартистів підписали 1250 тис. чоло­вік. У відповідь уряд заборонив мітинги і розпочав арешти їх учасни­ків. 

Друге піднесення чартистського руху припадає на поч. 40-х років XIX ст. На конференції в м. Манчестері (липень 1840 р.) була створена Національна чартистська асоціація. На поч. 1841 р. в країні було організовано збір 1348 тис. підписів під петицією про звільнення арештованих лідерів чартистського руху. Парламент 27 трав­ня 1841 р. цю петицію відкинув. 

У серпні 1842 р. країну охопив загальний політичний страйк, придушений після 20 серпня за до масових арештів. Сотні чо­ловік були засуджені до тюремного ув'язнення.

Значення самого чартистського руху важко переоцінити. Під його тис­ком правлячі кола Англії були змушені розпочати демократичні рефор­ми: почалася реорганізація парламенту, розвивалося місцеве самоуправ­ління, було проведено в життя закон про охорону фабричної праці та легалізовано тред-юніони, обмежено тривалість робочого дня. Ці завою­вання були досягнуті у напруженій боротьбі, коли кожна поступка опла­чувалася запеклими, часто кривавими сутичками з поліцією, масовими арештами лідерів руху, роками тюремного ув'язнення і каторги.

Конечно.Шла в 4 этапа. С паузами на перемирия (самое долгое - 10 лет) и борьбу с чумой (1348 г.) с 1337 по 1453. Противники: Англия и Франция. Причины: Франция хотела вытеснить Англию с юго-западных земель Аквитании и завершить объединение страны. Англия - упрочить влияние в провинции Гиень и вернуть утраченные при Иоанне Безземельном - Нормандию, Мен, Анжу. Осложнение: Фландрия - формально находилась под эгидой французской короны, по факту была свободна, но зависела в сукноделии от английской шерсти. Повод: притязания английского короля Эдуарда III из династии Плантагенетов-Анжуйских (внука по материнской линии французского короля Филиппа IV Красивого из рода Капетингов) на галльский престол.Союзники: Англии - германские феодалы и Фландрия. Франции - Шотландия и Папа римский. Армии: Английская - наемная. Под командой короля. Основа - пехота (лучники) и рыцарские отряды. Французская – рыцарское ополчение, под руководством королевских вассалов. Перелом: после казни Жанны д’Арк в 1431-м и битвы за Нормандию началась национально-освободительная война французского народа с тактикой партизанских налетов. Итоги: 19 октября 1453 английская армия капитулировала в Бордо. Потеряв на континенте всё, кроме порта Кале (оставался английским еще 100 лет). Франция перешла на регулярную армию, отказалась от рыцарской конницы, отдала предпочтение пехоте, появилось первое огнестрельное оружие.