Ойыс айнада түскен сәуленің кескіні алынған.
а) Дұрыс екі тұжырымды белгілеңіз. [2]
Тұжырым Дұрыс жауабты «+»
Ойыс айнадағы кескін жалған
Жазық айнаға түскен сәуле бұрышы мен шағылған сәуле бұрышы тең
Түскен сәуле әрқашан шағылған сәулеге тік бұрышпен түседі
Жарық толқыны бойлық толқын болып табылады
Дөңес айнадағы кескінтура, кішірейтілген
б) Призмаға түскен жарық сәулесінің жолын көрсет [1]
Жарық сәулесі
2. Шашыратқыш линзаның ерекше белгіленуін сал [5]
Сипаттамаларын көрсет
-бас фокусы
-екі еселенген фокусы
-оптикалық центрі
-оптикалық осі
3. Түсу бұрышын 10°-тан 40°-қа дейін өзгертілген кестеден.
а) Алынған мәліметтерді пайдалана отырып, әрбір эксперимент үшін сыну көрсеткішін анықтаңыз [2]
№ i < < n
1 100 0,2 0,12
2 200 0,3 0, 2
b) Сыну көрсеткішінің орташа мәнін табыңыз [1]
Можно выделить такие основные причины реформации во Франции:
1) Возмущение образом жизни духовенства, а именно его положением и роскошью;
2) Продажа индульгенций;
3) Получение взяток, а также продажа духовных должностей;
4) Церковная десятина вызывала недовольство.
Итогами Реформации во Франции можно считать:
Генрих Наваррский согласился на принятие католицизма. В 1594 году он был коронован под именем Генриха VI.
Гугенотам был предоставлен Нантский эдикт, они имели право на свободу совести и участие в общественной жизни Франции.
Тридцатилетняя эпоха религиозных противостояний была завершена.
Началась эпоха, которая более известна под названием “Великий век”.
Период относительного спокойствия ознаменовался могуществом Франции на всей континентальной Европе.
Объяснение:
Найбільш повно й послідовно Відродження змогло реалізуватися в Італії. Італія — країна класичного і, можливо, єдиного Ренесансу. Усі інші Ренесанси в Європі вторинні щодо італійського і є більшою чи меншою сукупністю культурних особливостей, визнаних ренесансними.Епоха Відродження припадає в Італії на складний і суперечливий період суспільного й політичного розвитку країни. Характер італійської культури у цей час визначається еволюцією соціальних форм від комун до сеньйорій. Комунальний лад проіснував порівняно недовго — у ХІ ст. комуни загинули в результаті внутрішніх міських суперечностей між народом «жирним» і народом «худим». Пам’ять про міста-комуни глибоко ввійшла у свідомість італійців. Приборкання соціальних пристрастей узяли на себе князі, кондотьєри. Багатьох городян підкуповувало те, що загарбникам влади вдавалося відновити мир, узяти під своє заступництво культуру. Князі виявляли більшу щедрість у справах культури, ніж скопідомне і розважливе бюргерство.