Ознайомтеся зі Статутом Кирило-Мефодіївського товариства (братства), що складається з Головних ідей та Головних правил (документи № 1 та 2). Визначте основні цілі товариства та можливі шляхи їх досягнення. Складіть на основі документів схему. Уривки зі Статуту Кирило-Мефодіївського братства
Перша частина:
«Визначаємо, що духовне і політичне об’єднання слов’ян є тією справжньою метою, до якої вони повинні прагнути.
Визначаємо, що під час об’єднання кожне слов’янське плем’я повинне мати свою самостійність, а такими племенами вважаємо: південнорусів (українців), північно-русів (росіян), білорусів, поляків, чехів зі словенцями, лужичан, ілліросербів з хуру ганами (хорватами) і болгар.
Визначаємо, що кожне плем’я повинне мати народне правління і дотримуватися повної рівності співгромадян за їх народженням, християнським віросповіданням і станом.
Визначаємо, що правління, законодавство, право власності та освіта у всіх слов’ян повинні ґрунтуватися на святій релігії господа нашого Ісуса Христа.
Визначаємо, що при такій рівності освіченість і чиста мораль повинні служити умовою участі в правлінні.
Визначаємо, що має існувати спільний Слов’янський собор з представників всіх племен».
Друга частина:
«Товариство утворюється з метою поширення вищевикладених ідей переважно через виховання юнацтва, літературу і примноження членів товариства. Товариство визнає своїми покровителями святих Кирила і Мефодія і приймає своїм знаком перстень або ікону з іменами чи зображеннями цих святих.
Кожний член товариства при вступі приймає присягу використовувати талант, працю, статки, свої громадянські зв’язки для цілей товариства, і якщо б котрийсь з членів зазнав гонінь і навіть страждань за прийняті товариством ідеї, то, відповідно до присяги, він не видасть нікого з членів, своїх побратимів.
У випадку, коли член потрапляє до рук ворогів і залишає в нужді сімейство, товариство допомагає йому.
Кожний член товариства може прийняти нового члена товариства, не повідомляючи йому імена інших членів.
Товариство буде прагнути зарані про викорінення рабства і всякого примушення бідних класів, а водночас і про повсюдне поширення грамотності.
Як все товариство в цілому, так і кожний член окремо повинні узгоджувати свої дії з євангелійськими правилами любові, покірності і терпіння; правило ж «Мета виправдовує засоби» товариство визнає безбожним.
Ніхто з членів товариства не повинен оголошувати про існування і склад товариства тим, котрі не вступають або не подають надії на вступ до нього»
Нау́чно-техни́ческая революция (НТР) — коренное качественное преобразование производительных сил, качественный скачок в структуре и динамике развития производительных сил.
Научно-техническая революция в узком смысле — коренная перестройка технических основ материального производства, начавшаяся в середине XX в., на основе превращения науки в ведущий фактор производства, в результате которого происходит трансформация индустриального общества в постиндустриальное.
До НТР исследования учёных были на уровне вещества, далее они смогли проводить исследования на уровне атома. И когда открыли структуру атома, учёные открыли мир квантовой физики, они перешли к более глубоким знаниям в области элементарных частиц. Главное в развитии науки — это то, что развитие физики в жизни общества значительно расширило человека. Открытие учёных человечеству по-другому взглянуть на окружающий мир, что привело к НТР[1].
В основе многих выдвинутых ныне теорий и концепций, объясняющих глубинные изменения в экономической и социальной структурах передовых стран мира, начавшиеся в середине XX в., лежит признание нарастания значения информации в жизни общества. В связи с этим говорят также об информационной революции.
Современная эпоха НТР наступила в 1940—1950-е годы. Именно тогда зародились и получили развитие её главные направления: автоматизация производства, контроль и управление им на базе электроники; создание и применение новых конструкционных материалов и др. С появлением ракетно-космической техники началось освоение людьми околоземного космического Объяснение: если ответила не так как надо,то
ответ:еформы Столыпина – 1906 – 1913 представляют собой неудачную попытку председателя Совета министров Российской империи создать в стране условия для ее экономического роста, при сохранении самодержавия, а также существующего политического и социального порядка. Следует отметить, что российское общество встретила реформы активным сопротивлением .
Краткий план:
Аграрная реформа Столыпина
Военная реформа Столыпинаа
Земская реформа Столыпина
Образовательная реформа Столыпина
Итоги реформ
Отношение обществ
Объяснение:
еформы Столыпина – 1906 – 1913 представляют собой неудачную попытку председателя Совета министров Российской империи создать в стране условия для ее экономического роста, при сохранении самодержавия, а также существующего политического и социального порядка. Следует отметить, что российское общество встретила реформы активным сопротивлением .
Краткий план:
Аграрная реформа Столыпина
Военная реформа Столыпинаа
Земская реформа Столыпина
Образовательная реформа Столыпина
Итоги реформ
Отношение обществ