9 жовтня було укладено Хотинський мир, сприятливий для поляків: 1) кордон Польщі з Туреччиною встановлювався по Дністру; 2) турки й татари зобов'язувалися не чинити грабіжницьких походів на територію Речі Посполитої; 3) польський уряд погодився-заборонити козацькі експедиції проти Криму і Туреччини.
Парадоксально, але факт: козацтво, яке своєю самопожертвою не тільки врятувало від розгрому Річ Посполиту, а й розвіяло міф про непереможність Туреччини та, значно послабивши останню, примусило її відмовитися від планів завоювання Європи, не отримало від своєї перемоги жодних здобутків. Польща не виконала навіть скромних козацьких вимог щодо виплати сталої платні, забезпечення воєнних інвалідів, виведення коронного війська з Київського воєводства тощо, не кажучи вже про заборону виходити в Чорне море. Підступність польського уряду, а також зазнане на початку війни поранення прискорили смерть П. Сагайдачного, який помер 10 квітня 1622 р., заповівши перед тим усе своє майно українським братствам Києва і Львова.
Эта была весьма успешная война для России. Учитывая, что военные действия начались 9 января 1808 года русские войска смогли в течение месяца овладеть большей частью Финляндии и Аландскими островами. Уже 16 марта Александр 1 торжественно объявил о присоединении Финляндии к России. Нельзя не отметить отряд под руководством М.Б.Барклая де Толли, который через год, в марте 1809 г. совершил переход по льду Балтийского моря и занял город Умео в Швеции. Да, еще отряд генерала П.И.Багратиона был направлен на Аландские острова для последующего наступления на Стокгольм. Поражение Швеции было очевидным и привело к свержению там короля и о прекращении войны. Затем велись долгие переговоры с Александром 1, который не сразу согласился на мир. Сначала он созвал заседание сейма в Финляндии и официально закрепил присоединение Финляндии к России, и только после этого он перешел к переговорам и закреплению мирного соглашения (договора) со Швецией, которая вынуждена была присоединиться к «континентальной блокаде».
9 жовтня було укладено Хотинський мир, сприятливий для поляків: 1) кордон Польщі з Туреччиною встановлювався по Дністру; 2) турки й татари зобов'язувалися не чинити грабіжницьких походів на територію Речі Посполитої; 3) польський уряд погодився-заборонити козацькі експедиції проти Криму і Туреччини.
Парадоксально, але факт: козацтво, яке своєю самопожертвою не тільки врятувало від розгрому Річ Посполиту, а й розвіяло міф про непереможність Туреччини та, значно послабивши останню, примусило її відмовитися від планів завоювання Європи, не отримало від своєї перемоги жодних здобутків. Польща не виконала навіть скромних козацьких вимог щодо виплати сталої платні, забезпечення воєнних інвалідів, виведення коронного війська з Київського воєводства тощо, не кажучи вже про заборону виходити в Чорне море. Підступність польського уряду, а також зазнане на початку війни поранення прискорили смерть П. Сагайдачного, який помер 10 квітня 1622 р., заповівши перед тим усе своє майно українським братствам Києва і Львова.
Нельзя не отметить отряд под руководством М.Б.Барклая де Толли, который через год, в марте 1809 г. совершил переход по льду Балтийского моря и занял город Умео в Швеции. Да, еще отряд генерала П.И.Багратиона был направлен на Аландские острова для последующего наступления на Стокгольм.
Поражение Швеции было очевидным и привело к свержению там короля и о прекращении войны. Затем велись долгие переговоры с Александром 1, который не сразу согласился на мир. Сначала он созвал заседание сейма в Финляндии и официально закрепил присоединение Финляндии к России, и только после этого он перешел к переговорам и закреплению мирного соглашения (договора) со Швецией, которая вынуждена была присоединиться к «континентальной блокаде».