Пі рідки, у яких відображено суть доби. чи змі-
нює поразка ігоря ставлення до нього автора? як ви думаєте, чому? у чому ав-
тор «слова о полку ігоревім»
• висловте припущення, чому поему присвячено події, про яку є докладна оповідь
у літописі, хоч подія ця зовсім не звитяжна. •яка з пам'яток, на вашу думку, є цін-
нішою для історичної науки? • порівняйте наведені в тексті параграфа уривки з
літописної оповіді та з поеми. чим близькі обидва твори, що їх відрізняє?
862-призвание варягов,образование Древнерусского гос-ва(чудь,кривичи и словене ильменские пригласили Рюрика на княжение);
882-образование гос-ва (центр-Киев)(Олег объединил Новгород и Киев);
988-крещение Руси;
1016-"Русская правда" (первый свод законов на Руси);
1036-Ярослав Мудрый окончательно разгромил печенегов;
1054-появление половцев на границе Руси (не путать с печенегами!);
1237-1240-нашествие на Русь Батыя;
1240-начало ордынского ига;
1240-Невская битва(битва войск Невского против шведов. Причина-шведы хотели окатоличить православную землю.Битва произошла на р.Нева. Наши победили);
1242-Ледовое побоище(войска во главе с Ал.Невским против Ливонского ордена,которые под предлогом распространения католицизма хотели присвоить русские земли.Битва произошла на Чудском озере.Наши победили);
1380-Куликовская битва(Победа войск Дмитрия Донского над ордынцами. Надо запомнить,что перед боем произошел поединок между Пересветом-православным монахом и Челубеем от орынцев,оба погибли.);
1478-конец Новгородской р-ки;
1480-стояние на р.Угре (конец ордынского ига.Битва произошла при Иване 3);
1497-Судебник Ивана третьего(единый свод законов);
1558-1583-Ливонская война(поражение);
1565-1572-Опричнина Ивана 4 (особый порядок правления Ивана Грозного);
1603-1613-Смутное время( в данный период частно сменялась власть,появлялись самозванцы и даже была анархия);
1649-Соборное уложение(документ,по которому произошло окончательное закрепощение крестьян);
1653-1656-реформы патриаха Никона( после которых произошел раскол церкви);
1667-1671-Восстания Степана) Разина(причина-окончательное закрепощение крестьян по Соборному уложению, рост налогов,скопления бедных и беглых крестьян на Дону.Восстание было жестоко подавлено.)
Поширення у всій католицькій Європі вимог реформи церкви на чеському ґрунті отримало розвиток у творах професора Празького університету Яна Гуса (1369-1415 pp.). Він був деканом і ректором університету, але всенародну славу йому принесла не наукова та навчальна діяльність, а проповіді у Віфлеємській каплиці. Він вимагав секуляризації церковного майна, ліквідації особливих привілеїв духовенства, викривав його хиби. Чеська церква тоді знаходилася в занепаді. Багато священиків головну мету життя вбачали в гонитві за золотом, грали в кості та карти, влаштовували гулянки з танцями, продавали церковні посади, встановлювали високі побори за здійснення церковних обрядів.
Гуса відлучили від церкви і змусили покинути Прагу. У 1415 р. почався публічний процес над Гусом. Він уміло захищався, сам протистояв цілому собору єпископів. Формально його вина не була доведена. Спочатку члени собору готові були обмежитися довічним ув'язненням, якщо Гус покається, але він відмовився і був засуджений як єретик до спалення на вогнищі, що відбулося в липні 1415 р. Страта Яна Гуса викликала бурю незадоволення в Чехії, де це сприйняли як образу нації. Вчення Гуса набуло прибічників у різних верствах населення: серед дворян, міщан, селян. У 1419 р. помер чеський король Вацлав, який не мав спадкоємців. Сигізмунд — брат Вацлава мав стати його наступником (він був імператором Священної Римської імперії), але його підступна поведінка під час процесу над Г^сом (він обіцяв йому захист) викликала протест проти його кандидатури в Чехії.
У 1419 р. в країні почалася громадянська війна між католицьким і гуситським таборами. Самі гусити розділялися на дві групи. До першої належали помірковані (чашники), до яких входили великі феодали, заможні бюргери. Вони вимагали секуляризації церковного майна і підпорядкування традиційної церковної організації світським станам. Чашниками їх називали тому, що вони вимагали причащати мирян не лише хлібом, як раніше, але й вином з чаші (це дозволялося лише духовенству), тобто формального зрівняння з духовенством в одному з обрядів.
Прибічники радикального напряму називалися таборитами (за назвою їх центру — міста Табор). У їх лавах були бюргери, міський плебс, дрібне лицарство, селяни. Таборити не визнавали жодних таїнств, крім хрещення та причастя, наполягали на тому, щоб богослужіння велося лише чеською мовою, визнавали за всіма мирянами право проповідувати Євангеліє та пояснювати його зміст. Вони не шанували ніяких святих, окрім Христа, вважали зайвими молитви за мертвих, відкидали сповідь, церковні прикраси, проголошували скасування станових привілеїв. Рух гуситів мав і національну спрямованість — проти німецького засилля.
Для управління таборити обрали свого єпископа та чотирьох гетьманів, серед яких виділявся Ян Жижка. Щоб протистояти ударам лицарської кінноти, Жижка шикував своїх воїнів глибокими рядами і захищав свої колони рядами возів, які поєднувались залізними ланцюгами і покривалися дошками (табір). За цими «пересувними стінами» ховалися стрільці та легка артилерія.