«Після війни (період між 1939 і 1941 pp. виявився надто коротким, щоб залишити тривалі сліди) радянський режим усіляко намагався привести західних українців у відповідність до радянської системи та їхніх східних співвітчизників. Процес такого злиття двох розділених гілок українського народу був не лише важливим аспектом післявоєнного періоду, а й подією епохального значення в історії України.
Для здійснення своїх цілей радянський режим мав значну перевагу військової й політичної сили. І все ж перед ним поставало складне завдання, оскільки на Західній Україні він мав справу з ворожо настроєним до себе суспільством: греко-католицька церква, ця головна західноукраїнська установа, цілком очевидно не узгоджувалася з новим режимом; селяни, що серед західних українців становили більшість, жахалися перспективою колективізації; молодь, багато представників якої сповідували націоналізм, убачала в СРСР свого найлютішого ворога».
О. Субтельний «Україна: історія»
Напрями радянізації Твої коментарі про ставлення українців до заходів радянізації
Відбудова господарства, індустріалізація
Колективізація сільського господарства
Перетворення в освітній та культурній сферах
Репресії
Депортації
Ліквідація УГКЦ
Боротьба з ОУН-УПА
Посилаючись на текст авторитетного сучасного історика та знання, одержані при вивченні теми, уклади текстову таблицю-коментар.
Кожен запис коментар завершуй словами: «На мою думку, такі дії радянського керівництва сприймалися….»
Яке судження тобі було сформулювати найважче?
ОбъясПервые экспедиции Российской академии наук в 18 веке положили начало поиску и описанию археологических памятников на территории Башкортостана. Археологи, участники экспедиций П. И. Рычков, П. С. Паллас, И. И. Лепехин описали древние курганов, городища и рудники в окрестностях Уфы, Благовещенска, Стерлитамака и других местах Оренбургской губернии.
Во 2-й половине 19 века в Уфе был создан Губернский комитет по музеям. В 1865—1867 годах член комитета Р. Г. Игнатьев проводил обследование Уфимского (Чертова), Бирского и Кара-Абызского городищ, а также раскопки курганов на мусульманском кладбище в Уфе, на дачах Миасских золотоносных приисков и возле д. Кальчирбуран современного Аургазинского р-на РБ.
В 1893—1894 годах археолог Нефедов производил первые раскопки древних городищ: Уфимского (Чертова), Кара-Абызского, Ново-Медведевского (Юлдашевского — Петер-Тау). Одновременно в фонды Уфимского губернского музея поступали древние предметы из случайных находок и сборов: бронзовые украшения из Бирска, клад бронзовых орудий из-под д. Миловка Уфимского района, вещи из раннесредневекового погребения, найденного на территории дачи помещика В. А. Новикова, янтарное ожерелье из погребения на Семинарской горе в Уфе и др. Эти коллекции подробно описаны Н. Н. Булычевым в 1902 и 1904 годах.нение:
Реформы были направлены на разрушение сельской общины и формирование социального слоя собственников в деревне. Однако при сохранении помещичьего землевладения вставал вопрос о новых землях для крестьян. В связи с этим начался новый этап переселения русских и украинских крестьян на земли Казахстана.
В начале XX в. переселение крестьян из внутренних губерний царской России в казахскую степь приняло большой размах. Так, с 1906 по 1913 гг. в Акмолинскую, Торгайскую, Уральскую и Семипалатинскую области переселилось свыше 430 тысяч хозяйств.
Обезземеливание казахов привело к обострению положения в Казахстане и новому подъему национально-освободительного движения