на початку xx ст. в сфері художньої творчості — в літературі, архітектурі, живописі, музиці, театральному мистецтві — виникють течії, групи та школи, які прийнято позначати загальним терміном “модернізм” (сучасний, новий). модернізм не є спробою знайти щось спільне в роботі майстрів, навпаки, їх об’єднує ріноманітність і різноплановість. вкожній з цих течій присутній авангардизм, що являю собою форму зречення визнаних норм і традицій, бунт проти старих форм як i в мистецтвi, так й у життi взагалi. у той же час у рiзних майстрiв абсолютно рiзними були, з одного боку, цілі, а з iншого — тон і спрямованість протесту.
особливо цінуєтьсяунікальність, впровадження особливого, ні на кого не схожого образу, що пов’язано зі зміною в загальних естетичних нормах. навiдміну від старого пошуку прекрасного, коли все мистецтво минулого століття пронизане гуманізмом, в xx столітті, головним критерієм стає так звана потворність, зникаілісна людська особистість як ідея, що може призвести до зміни і основ творчості. натомість головною цінністю стає внутрішній світмитця, його право без обмежень вибирати способи вираження своїх переживань, асоціацій.
образотворче миcтецтво cтає cферою, де на початку cтоліття найбiльш очевидно проявляється протест, художній пошук і новаторство. основними напямками в цей час стає cюрреалізм і абстракціонізм.
повертаючить до художньої культури україни, потрібно зазначити, що тут на ситуацію впливає також і кардинальні політичні зміни, що стаються в 1917 році. в першій половині xx століття, ми охоплюємо три етапи розвитку української кольтури: дореволюційний (до 1917 року), короткий етап відновлення української державності, перемога лютневої революції 1917 р. в росії відкрила певні реальні можливості для відродження української культури (1917-1921 і власне радянський, я кий триває аж до 1991 року року (тут ми розглянемо добу злету 20-х рр. покоління «розстріляного відродження», яке вже в 30-ті рр. зазнало тотальних репресій не тільки проти митців, працівників культури, але й звичайних її носіїв).
на початку 20 століття на сцені українського живопису виступають такі митці як микола пимоненко (25 лютого 1862– 13 березня 1912), він зображує красу і мальовничість природи, а також український побут. найбільш відомі його роботи – «святочне ворожіння», «весілля в київській губернії», «сінокіс», «проводи рекрутів». загалом розвивається пейзажний живопис, серед пердставників якого виступає сергій васильківський (7 жовтня 1854 – 24 вересня 1917), який оспівує українську природу на своїх полотнах «отара в степу», «ранок», «козача левада», «степ на україні», «в запорізькому степу», «на харківщині», в цьому жанрі також виступають володимир орловський (20 січня 1842 – 19 лютого 1914) «затишшя», «повінь», «березовий гай»,
Часть а. 1. 988 год – это год: 1) призвание варягов на русь 2) крещение руси 3) объединения киева и новгорода4) начало княжения святослава. 2. любечский съезд князей, принявший решение: «каждый да держит отчину свою» – состоялся в: 1) 945. 2) 1019. 3) 1097. 4) 1113. 3. укажите годы правления князя игоря. 1) 879 – 912. 2) 912 – 945. 3) 962 – 972. 4) 980 – 1015. 4. какой князь объединил киев и новгород в ix в. 1) рюрик. 2) святослав. 3) игорь. 4) олег. 5. слова летописи: “ты, князь, ищешь чужой земли, а свою покинул” – обращены к князю: 1) святославу. 2) олегу. 3) владимиру мономаху. 4) игорю. 6. в древней руси сельские жители, которые несли повинности в пользу князя, назывались: 1) 2) рекрутами 3) посадниками 4) волхвами. 7. объясните значение слово вотчина: 1) форма взимания дани, введённая ольгой; 2) погодная запись событий; 3) крупная земельная собственность, передаваемая по наследству; 4) налог в пользу христианской церкви. 8. походы князя владимира мономаха : 1) к разгрому половцев 2) к разгрому печенегов 3) к победе над 4) к присоединению вятичей 9. храм святой софии был возведён в киеве в xi в. в честь разгрома: 1) хазар 2) шведов 3) печенегов 4) немцев 10. князь владимир мономах написал: 1) “слово о полку игореве”. 2) “поучение детям”. 3) “правда ярославичей”. 4) “ житие бориса и глеба”. 11. причиной раздробленности руси является: 1) распространение языческих верований 2) установление вечевых порядков во всех землях 3) стремление удельных князей к независимости от киева 4) установление власти золотой орды над русью 12. ханская грамота, дававшая право князьям властвовать в своих княжествах, называется : 1) выход 2) ярлык 3) урок 4) погост 13. причиной нашествия монголо-татар на русь можно считать: 1) возможность обогащения 2) наличие сильной армии у монголов 3) ослабление руси в результате феодальной раздробленности 4) все указанные причины 14. какое из перечисленных событий произошло раньше других: 1) сражение на чудском озере 2) перенесение резиденции митрополита во владимир 3) битва на реке калке 4) невская битва 15. причиной сокращения численности населения в землях во второй половине xiii в. является: а) стихийные бедствия б) монголо-татарское нашествие в) процессом образования феодальной раздробленности г) набеги и шведских рыцарей 16. какое из перечисленных архитектурных зданий было построено в xii – xiii веках? а) церковь спаса на нередице б) церковь святого георгия в ладоге в) успенский собор московского кремля г) церковь покрова богородицы на нерли 17. какой жанр не относится к xii – xiii веку? 1) поучения 2) летописание 3) публицистика 4) « слово о полку игореве…» 18. кто из перечисленных князей правил раньше других? 1) ярослав мудрый 2) александр невский 3) владимир мономах 4) юрий долгорукий 19. расположите в хронологической последовательности следующие события: а) сражение на берегу реки калки б) поездка ярослава всеволодовича за ярлыком в сарай в) ледовое побоище г) невская битва часть в. 1. соотнесите имена князей и время их правления. 1) игорь. а) 862–879. 2) владимир мономах. б) 912–945. 3) рюрик. в) 1054–1068. 4) святослав. г) 962–972. д) 1113–1125. 2. назовите авторов произведений древней руси. 1) “поучение детям”. 2) “повесть временных лет”. 3) “слово о законе и благодати”.4) “слово о полку игореве”. 3. к восточным славянам относятся: а) поляки б) болгары в) г) украинцы д) словаки е) белорусы выберите правильный ответ: 1) абв. 2) бвг. 3) агд. 4) вге. 4. щит на ворота царьграда прибил 5. сбор дани с подвластного населения назывался
на початку xx ст. в сфері художньої творчості — в літературі, архітектурі, живописі, музиці, театральному мистецтві — виникють течії, групи та школи, які прийнято позначати загальним терміном “модернізм” (сучасний, новий). модернізм не є спробою знайти щось спільне в роботі майстрів, навпаки, їх об’єднує ріноманітність і різноплановість. вкожній з цих течій присутній авангардизм, що являю собою форму зречення визнаних норм і традицій, бунт проти старих форм як i в мистецтвi, так й у життi взагалi. у той же час у рiзних майстрiв абсолютно рiзними були, з одного боку, цілі, а з iншого — тон і спрямованість протесту.
особливо цінуєтьсяунікальність, впровадження особливого, ні на кого не схожого образу, що пов’язано зі зміною в загальних естетичних нормах. навiдміну від старого пошуку прекрасного, коли все мистецтво минулого століття пронизане гуманізмом, в xx столітті, головним критерієм стає так звана потворність, зникаілісна людська особистість як ідея, що може призвести до зміни і основ творчості. натомість головною цінністю стає внутрішній світмитця, його право без обмежень вибирати способи вираження своїх переживань, асоціацій.
образотворче миcтецтво cтає cферою, де на початку cтоліття найбiльш очевидно проявляється протест, художній пошук і новаторство. основними напямками в цей час стає cюрреалізм і абстракціонізм.
повертаючить до художньої культури україни, потрібно зазначити, що тут на ситуацію впливає також і кардинальні політичні зміни, що стаються в 1917 році. в першій половині xx століття, ми охоплюємо три етапи розвитку української кольтури: дореволюційний (до 1917 року), короткий етап відновлення української державності, перемога лютневої революції 1917 р. в росії відкрила певні реальні можливості для відродження української культури (1917-1921 і власне радянський, я кий триває аж до 1991 року року (тут ми розглянемо добу злету 20-х рр. покоління «розстріляного відродження», яке вже в 30-ті рр. зазнало тотальних репресій не тільки проти митців, працівників культури, але й звичайних її носіїв).
на початку 20 століття на сцені українського живопису виступають такі митці як микола пимоненко (25 лютого 1862– 13 березня 1912), він зображує красу і мальовничість природи, а також український побут. найбільш відомі його роботи – «святочне ворожіння», «весілля в київській губернії», «сінокіс», «проводи рекрутів». загалом розвивається пейзажний живопис, серед пердставників якого виступає сергій васильківський (7 жовтня 1854 – 24 вересня 1917), який оспівує українську природу на своїх полотнах «отара в степу», «ранок», «козача левада», «степ на україні», «в запорізькому степу», «на харківщині», в цьому жанрі також виступають володимир орловський (20 січня 1842 – 19 лютого 1914) «затишшя», «повінь», «березовий гай»,