Параграф 19, выписать в тетрадь основные районы ярмарок, основные торговые уставы Михаила Федоровича Романова. Стр. 36 работаем с документом, отвечаем на вопросы после документа. На дополнительную оценку ответьте на вопрос: Как новая династия защищала русских торговцев
-Людовик VI.
До конца XII в. французские короли решали проблему усиления собственной власти в пределах домена. На первых порах результатами развития городов, подобно королю и его домене, воспользовались крупные феодалы — герцоги и графы. Поэтому централизация разделилась на два этапа — централизация по провинциям и общегосударственное объединение. Этапы не всегда были четко разграничены по времени, что существенно осложняло утверждение центральной администрации над местными органами управления.
-Людовик VI.
Начало XII в. явилось переломным моментом в укреплении королевской власти. Людовик VI и его канцлер аббат Сугерий положили конец сопротивлению феодалов — сеньоров Монтлери, Пюизе и Томаса де Марль в королевской домене. Их замки были разрушены или заняты королевскими гарнизонами. Людовик VII начал увеличивать королевский домен, присоединив города Бурж и Санс. Благодаря браку с Элеонорой Аквитанской он распространил свое влияние и на юг страны. Затем, однако, последовали его развод и новое замужество богатой наследницы Аквитании с Генрихом Плантагенетом, графом Анжуйским, вассалом французского короля, который в 1154 г. стал английским королем. Это событие значительно осложнило в будущем взаимоотношения Франции и Англии.
-Филипп II Август.
Значительное увеличение домена произошло в правление Филиппа II Августа. Ему принадлежит заслуга борьбы с самым крупным соперником французской монархии — английским королем. При Генрихе II Плантагенете резко увеличились континентальные владения Англии. Его владения превышали домен французского короля. Филипп II, искусный политик и дипломат, используя нарушения английским королем вассальных обязательств, начал борьбу с ним.
Наибольших успехов Филипп II добился в борьбе с английским королем Иоанном II Безземельным. Объявив его владения во Франции конфискованными, он завоевал в 1202—1204 гг. Нормандию, которая считалась жемчужин
Алекса́ндр ІІІ Аргеад, більше відомий як Алекса́ндр Великий та Алекса́ндр Македо́нський (грец. Αλέξανδρος Γ' ο Μακεδών; кінець липня 356 до н. е., Пелла — 13 червня 323 до н. е.) — дев'ятнадцятий цар Македонії. Геніальний полководець, видатний адміністратор і політик. Засновник великої держави, що охоплювала Македонію, Грецію, завойовану Перську імперію та Єгипет. Його походи позитивно вплинули на розвиток античної науки (особливо географії) і культури (еллінізм). Після його смерті створену імперію поділили між собою його воєначальники — діадохи. Син царя Філіпа ІІ Македонського та Олімпіади, царівни Епіру. Був вихованцем Арістотеля. З 336 до н. е. (з 20-річного віку) правитель Македонії. Забезпечив міцність свого правління перемогами над фракійцями та іллірійцями. Перемоги над перським царем Дарієм III біля Граника (334 до н. е.), Іссі (333 до н. е.) відкрили йому шлях до Єгипту, де він коронувався короною фараонів і заснував місто Александрію. Після вирішальної перемоги над Дарієм при Гавгамелах (331 до н. е.) повністю підкорив імперію Ахеменідів — Вавилон, Парса і Сузи здалися йому без опору. Далі Александр повів своє військо до Центральної Азії (329 до н. е.), а потім повернув до Індії, але виснажені військові частини відмовилися переходити річку Інд, і він мусив повертати через пустелі до Вавилона, який зробив столицею найбільшої в стародавньому світі імперії. Невдовзі помер від незрозумілої хвороби, яка перебігала з гарячкою, після чого його імперія розпалася, але завдяки його військовим досягненням були відкриті двері на схід для грецької торгівлі, мови і культури. Прізвисько
Объяснение: