1. Куртуазна література — світська, лицарська література європейського Середньовіччя з мотивами культу дами (в ліриці) або пригод лицарів (епічні твори), почасти з елементами фантастичності. Куртуазний роман часто вдається до атмосфери казковості. Однією з головних тем в цьому романі є тема кохання до прекрасної дами та здійснення подвигів заради неї. Проте героїв об'єднує лише платонічне кохання. Саме кохання в такому романі повне куртуазності. Загалом, «куртуазний» — той, що орудує усіма видами зброї, вправний в усіх видах мистецтва (спів, гра на різноманітних музичних інструментах, обізнаність в живописі тощо), грає в шахи, знається на морській справі, знає велику кількість іноземних мов.
2. Упродовж XI – XV ст. мистецтво знало два основні художні стилі, які заступали один одного — романський(Романський стиль вирізнявся масивністю і зовнішньою суворістю споруд, які зберігають оборонні, захисні функції. Найбільша увага приділялася спорудженню храмів-фортець, монастирів-фортець, замків-фортець, що розташовували на підвищених ділянках місцевості. Головним будівельним матеріалом був тесаний камінь. З часом обробка кам'яних брил удосконалюється, а м'які різновиди каменю, легкі в обробці, стають джерелом для створення перспективних порталів, різьблених капітелей, рельєфів і згодом, скульптур, якими почали прикрашати західний фасад. Романські храми, переважно монастирські, будували з великого каменю, у простих формах, із перевагою вертикальних або горизонтальних ліній, із дуже вузькими отворами дверей і вікон, із півциркульними арками.) і готичний(Особливе місце в мистецтві готики західноєвропейських країн займав міський собор — вищий зразок синтезу архітектури, скульптури і живопису (переважно вітражів). Непорівнянний простір собору, вертикалізм його веж і зводів, підпорядкування скульптури ритмам динамічності архітектури, багатобарвне сяйво вітражів робили сильний емоційний вплив на віруючих.). Перший стиль — романський — панував у XI – XII ст., другий — готичний — у XII – XV ст. Ці стилі найбільш яскраво проявилися в архітектурі замків і церков.
3. Папа Григорій IX перетворив Інквізицію з Єпископської на Папську, підпорядкувавши її безпосередньо Святому Престолу. Для керування Інквізицією на різних рівнях призначались домініканці та францисканці, монахи з двох нових тоді жебручих орденів, значно рідше — монахи з інших орденів. Для єретиків, що не хотіли відректися від єресей, була призначена смертна кара, для виконання якої їх передавали до рук світської влади. Папа Інокентій IV у 1252 році дозволив Інквізиції застосовувати тортури. Тут треба помітити, що за весь час існування Інквізиції вона ніколи не застосовувала тортури так масштабно та жорстоко, як світська влада.
программная статья лидера нации н.а.назарбаева «семь граней великой степи» актуализирует вопросы осмысления казахстанской идентичности поcредством осмысления нашего прошлого и роли и места цивилизации степняков в процессе. понимание собственной является мощным фактором идентификации общества и способствует осознанию приемственности многих поколений, в разные периоды проживающих на территории великой степи. посредством изучения познаются и интерпретируются те или иные феномены, факторы, процессы и явления, произошедшие в прошлом и влияющие на нас - сегодняшних. при этом происходит формирование смыслов и ценностей, принятие которых социумом способствует созданию единой общности. память превращает прошлое в движение к настоящему, оставляя самые значимые для социума смыслы и ценности. посредством знаний из поколения в поколение значимые смыслы и ценности, которые объединяют современное казахстанское общество. поэтому обращение президента н.а.назарбаева в своей статье к нашему прошлому, его философское осмысление, играет важную роль в модернизацции общественного сознания. данная статья логически продолжает те смыслы и идеи, которые были озвучены н.в.назарбаевы в апреле 2017 года в его статье «взгляд в будущее: модернизация общественного сознания». в рамках программы "рухани жаңғыру" было предложено несколько проектов - «туған жер» и «сакральная казахстана», направленных на сохранение богатого культурного наследия страны, его изучение и популяризацию как внутри казахстана, так и за его пределами. в своей новой программной статье президент, формулирует основные императивы, составляющие системное видение великой степи и казахстан позиционируется как страна великой степи. как справедливо отмечает лидер нации н. а. назарбаев, главная сегодня – «спокойно и объективно понять нашу роль в , опираясь на строгие научные факты». современные казахстанцы являются наследниками значимых достижений, созданных нашими предками. это и всадническая культура, и развитие уникальных способов производства и выплавки металлов, развитие древнего искусства художественной резьбы, установление торгово-культурных связей с сопредельными странами и территориями.
1. Куртуазна література — світська, лицарська література європейського Середньовіччя з мотивами культу дами (в ліриці) або пригод лицарів (епічні твори), почасти з елементами фантастичності. Куртуазний роман часто вдається до атмосфери казковості. Однією з головних тем в цьому романі є тема кохання до прекрасної дами та здійснення подвигів заради неї. Проте героїв об'єднує лише платонічне кохання. Саме кохання в такому романі повне куртуазності. Загалом, «куртуазний» — той, що орудує усіма видами зброї, вправний в усіх видах мистецтва (спів, гра на різноманітних музичних інструментах, обізнаність в живописі тощо), грає в шахи, знається на морській справі, знає велику кількість іноземних мов.
2. Упродовж XI – XV ст. мистецтво знало два основні художні стилі, які заступали один одного — романський(Романський стиль вирізнявся масивністю і зовнішньою суворістю споруд, які зберігають оборонні, захисні функції. Найбільша увага приділялася спорудженню храмів-фортець, монастирів-фортець, замків-фортець, що розташовували на підвищених ділянках місцевості. Головним будівельним матеріалом був тесаний камінь. З часом обробка кам'яних брил удосконалюється, а м'які різновиди каменю, легкі в обробці, стають джерелом для створення перспективних порталів, різьблених капітелей, рельєфів і згодом, скульптур, якими почали прикрашати західний фасад. Романські храми, переважно монастирські, будували з великого каменю, у простих формах, із перевагою вертикальних або горизонтальних ліній, із дуже вузькими отворами дверей і вікон, із півциркульними арками.) і готичний(Особливе місце в мистецтві готики західноєвропейських країн займав міський собор — вищий зразок синтезу архітектури, скульптури і живопису (переважно вітражів). Непорівнянний простір собору, вертикалізм його веж і зводів, підпорядкування скульптури ритмам динамічності архітектури, багатобарвне сяйво вітражів робили сильний емоційний вплив на віруючих.). Перший стиль — романський — панував у XI – XII ст., другий — готичний — у XII – XV ст. Ці стилі найбільш яскраво проявилися в архітектурі замків і церков.
3. Папа Григорій IX перетворив Інквізицію з Єпископської на Папську, підпорядкувавши її безпосередньо Святому Престолу. Для керування Інквізицією на різних рівнях призначались домініканці та францисканці, монахи з двох нових тоді жебручих орденів, значно рідше — монахи з інших орденів. Для єретиків, що не хотіли відректися від єресей, була призначена смертна кара, для виконання якої їх передавали до рук світської влади. Папа Інокентій IV у 1252 році дозволив Інквізиції застосовувати тортури. Тут треба помітити, що за весь час існування Інквізиції вона ніколи не застосовувала тортури так масштабно та жорстоко, як світська влада.
Объяснение:
программная статья лидера нации н.а.назарбаева «семь граней великой степи» актуализирует вопросы осмысления казахстанской идентичности поcредством осмысления нашего прошлого и роли и места цивилизации степняков в процессе. понимание собственной является мощным фактором идентификации общества и способствует осознанию приемственности многих поколений, в разные периоды проживающих на территории великой степи. посредством изучения познаются и интерпретируются те или иные феномены, факторы, процессы и явления, произошедшие в прошлом и влияющие на нас - сегодняшних. при этом происходит формирование смыслов и ценностей, принятие которых социумом способствует созданию единой общности. память превращает прошлое в движение к настоящему, оставляя самые значимые для социума смыслы и ценности. посредством знаний из поколения в поколение значимые смыслы и ценности, которые объединяют современное казахстанское общество. поэтому обращение президента н.а.назарбаева в своей статье к нашему прошлому, его философское осмысление, играет важную роль в модернизацции общественного сознания. данная статья логически продолжает те смыслы и идеи, которые были озвучены н.в.назарбаевы в апреле 2017 года в его статье «взгляд в будущее: модернизация общественного сознания». в рамках программы "рухани жаңғыру" было предложено несколько проектов - «туған жер» и «сакральная казахстана», направленных на сохранение богатого культурного наследия страны, его изучение и популяризацию как внутри казахстана, так и за его пределами. в своей новой программной статье президент, формулирует основные императивы, составляющие системное видение великой степи и казахстан позиционируется как страна великой степи. как справедливо отмечает лидер нации н. а. назарбаев, главная сегодня – «спокойно и объективно понять нашу роль в , опираясь на строгие научные факты». современные казахстанцы являются наследниками значимых достижений, созданных нашими предками. это и всадническая культура, и развитие уникальных способов производства и выплавки металлов, развитие древнего искусства художественной резьбы, установление торгово-культурных связей с сопредельными странами и территориями.
для копирования и публикации материалов необходимо письменное либо устное разрешение редакции или автора. гиперссылка на портал обязательна. все права защищены законом рк «об авторском праве и смежных правах». [email protected] 8(7172) 79 82 12 (внутр. – 112) © adebiportal.kz