1.Поразка Росії в Кримській війні (1853–1856). Розвиток ринкових відносин вимагав скасування кріпосного права.
· по-друге, селянські господарства розорялися, оскільки поміщики збільшували панщину вЧерноземье, а оброчні селяни йшли на заводи, підривалася основа кріпосницькій економіки, що базується на примусовому, вкрай неефективному праці кріпаків;
· по-третє, криза кріпацтва виявився однією з головних причин поразки країни у Кримську війну, яка показала військово-технічну відсталість Росії. Була підірвана фінансову систему; селяни розорялися через рекрутських наборів, зростання повинностей. Почалася масова втеча селян від поміщиків;
· по-четверте, зростання кількості селянських заворушень (в 1860 р. сталося 126 виступів селян) створював реальну загрозу перетворення розрізнених виступів у нову «пугачовщину»;
· по-п'яте, усвідомлення правлячими колами, що кріпосне право — «пороховий льох» під державою. Від ліберальних поміщиків, учених, навіть родичів царя, зокрема молодшого брата великого князя Костянтина, на адресу уряду почали надходити пропозиції, проекти реформування земельних відносин. Олександра Другого, виступаючи у 1856 року перед представниками московського дворянства, говорив: «Якщо ми визволимо селян згори, всі вони звільнять себеснизу
Была определена в 1323 г. по Ореховскому миру, по которому вся современная Финляндия отходила к Швеции. В 1581 г. Финляндия получила титул Великого княжества. По Ништадтскому миру Швеция возвратила России Юго-Восточную Финляндию и Выборг. После Северной войны в Финляндии усилились антишведские настроения, и по Абосскому миру 1743 г. России отошла Юго-Восточная Финляндия. И лишь в 1809 г. после русско-шведской войны 1808-1809 г. России отошла вся Финляндия. После войны 1808-09 гг. положение Финляндии сильно изменилось. Причиной войны стал Тильзитский мир между Фр. и Россией, после к-ого Англия нашла союзника в лице шведов и направила его против России. Шведский король объявил о невозможности примирения с Россией, пока та удерживает Восточную Финляндию. Россия начала военные действия первой. Ее целью было завоевание всей Финляндии и обеспечение безопасности северных границ путем устранения общей границы с Швецией. После успешных боевых действий в 1808 г. была издана декларация о присоединении к России «шведской Финляндии». В 1809 г. был подписан Фридрихсгамский мир, по которому к России отходила вся Финляндия. Боровский сейм 1809 г. одобрил вхождение Финляндии в состав России. Присоединенные земли получили статус Великого княжества Финляндского. В результате русско-шведской войны 1808-1809 годов вся Финляндия, принадлежавшая до этого Швеции, была включена в состав России как Великое княжество Финляндское. В 1809 году по Фридрихсгамскому мирному договору Россия присоединила к себе всю территорию Финляндии. С 1809 по 1917 Финляндия (Великое Княжество Финляндское) являлась частью Российской империи, пользовавшейся широчайшей автономией (например, имела собственную валюту — финскую марку) . 11 (23) декабря 1811 года в состав Великого Княжества была передана Выборгская губерния, включавшая в себя земли, отошедшие к России по мирным договорам 1721 и 1743 годов. В результате административная граница Финляндии вплотную придвинулась к Петербургу. Непосредственно перед Октябрьской революцией — 23 октября (6 ноября) 1917 года — финский сейм провозгласил Финляндию независимым государством
1.Поразка Росії в Кримській війні (1853–1856). Розвиток ринкових відносин вимагав скасування кріпосного права.
· по-друге, селянські господарства розорялися, оскільки поміщики збільшували панщину вЧерноземье, а оброчні селяни йшли на заводи, підривалася основа кріпосницькій економіки, що базується на примусовому, вкрай неефективному праці кріпаків;
· по-третє, криза кріпацтва виявився однією з головних причин поразки країни у Кримську війну, яка показала військово-технічну відсталість Росії. Була підірвана фінансову систему; селяни розорялися через рекрутських наборів, зростання повинностей. Почалася масова втеча селян від поміщиків;
· по-четверте, зростання кількості селянських заворушень (в 1860 р. сталося 126 виступів селян) створював реальну загрозу перетворення розрізнених виступів у нову «пугачовщину»;
· по-п'яте, усвідомлення правлячими колами, що кріпосне право — «пороховий льох» під державою. Від ліберальних поміщиків, учених, навіть родичів царя, зокрема молодшого брата великого князя Костянтина, на адресу уряду почали надходити пропозиції, проекти реформування земельних відносин. Олександра Другого, виступаючи у 1856 року перед представниками московського дворянства, говорив: «Якщо ми визволимо селян згори, всі вони звільнять себеснизу
В результате русско-шведской войны 1808-1809 годов вся Финляндия, принадлежавшая до этого Швеции, была включена в состав России как Великое княжество Финляндское.
В 1809 году по Фридрихсгамскому мирному договору Россия присоединила к себе всю территорию Финляндии.
С 1809 по 1917 Финляндия (Великое Княжество Финляндское) являлась частью Российской империи, пользовавшейся широчайшей автономией (например, имела собственную валюту — финскую марку) . 11 (23) декабря 1811 года в состав Великого Княжества была передана Выборгская губерния, включавшая в себя земли, отошедшие к России по мирным договорам 1721 и 1743 годов. В результате административная граница Финляндии вплотную придвинулась к Петербургу. Непосредственно перед Октябрьской революцией — 23 октября (6 ноября) 1917 года — финский сейм провозгласил Финляндию независимым государством