У Цезаря був орлиний, грецький нос, опукла голова, очі близько поставлені один від одного. В Юлія яскраво виражені скули та вуха, тонкі губи та серйозний погляд.
Юлій дуже ретельно стежив за своїм зовнішнім виглядом. Часто мився, стриг нігті, волосся. Він ніколи не ходив неголеним. Деяких людей це дуже дратувало. У молодому віці він почав лисіти, що викликало сміх у його недоброзичливців. Наявність лаврового вінка на голові, означала, що Цезар не хотів щоб хтось, бачив його лисину.
Передусім треба підкреслити, що тоді ще були живі традиції Київської Русі. Найкраще вони збереглися у західноукраїнських землях, менш потерпілих від монголо-татарського нашестя. Крім того, у великому князівстві Литовському культурна спадщина Київської Русі була сприйнята на державному рівні.
У XVI ст. триває стабілізація і пожвавлення економічного життя, зростання міст. Нараховувалося до 20 великих українських міст з населенням понад 10-15 тис. жителів. У Львові, Києві кількість ремісничих спеціальностей досягала 300. Розвитку товарно-грошових відносин сприяло магдебурзьке право (правова система, яка закріплювала самоврядування городян). На Волині і в Галичині все ширше практикувалося будівництво світських споруд не з дерева, а з каменю і цегли, у XV ст. у Львові було побудовано водопровід.
Зовнішній вигляд.
У Цезаря був орлиний, грецький нос, опукла голова, очі близько поставлені один від одного. В Юлія яскраво виражені скули та вуха, тонкі губи та серйозний погляд.
Юлій дуже ретельно стежив за своїм зовнішнім виглядом. Часто мився, стриг нігті, волосся. Він ніколи не ходив неголеним. Деяких людей це дуже дратувало. У молодому віці він почав лисіти, що викликало сміх у його недоброзичливців. Наявність лаврового вінка на голові, означала, що Цезар не хотів щоб хтось, бачив його лисину.
Объяснение:
Объяснение:
Передусім треба підкреслити, що тоді ще були живі традиції Київської Русі. Найкраще вони збереглися у західноукраїнських землях, менш потерпілих від монголо-татарського нашестя. Крім того, у великому князівстві Литовському культурна спадщина Київської Русі була сприйнята на державному рівні.
У XVI ст. триває стабілізація і пожвавлення економічного життя, зростання міст. Нараховувалося до 20 великих українських міст з населенням понад 10-15 тис. жителів. У Львові, Києві кількість ремісничих спеціальностей досягала 300. Розвитку товарно-грошових відносин сприяло магдебурзьке право (правова система, яка закріплювала самоврядування городян). На Волині і в Галичині все ширше практикувалося будівництво світських споруд не з дерева, а з каменю і цегли, у XV ст. у Львові було побудовано водопровід.