В
Все
М
Математика
О
ОБЖ
У
Українська мова
Д
Другие предметы
Х
Химия
М
Музыка
Н
Немецкий язык
Б
Беларуская мова
Э
Экономика
Ф
Физика
Б
Биология
О
Окружающий мир
Р
Русский язык
У
Українська література
Ф
Французский язык
П
Психология
А
Алгебра
О
Обществознание
М
МХК
В
Видео-ответы
Г
География
П
Право
Г
Геометрия
А
Английский язык
И
Информатика
Қ
Қазақ тiлi
Л
Литература
И
История
Diana3737
Diana3737
21.05.2020 13:40 •  История

Перечислите заслуги Филиппа перед Македонией (реформы). Назовите достижения целей Филиппом

Показать ответ
Ответ:
adfvdrt
adfvdrt
15.11.2022 06:35

Відповідь:

Наростаючий український національно-визвольний рух, в якому основну роль відігравали народовці, загострення відносин між Австро-Угорщиною і Росією, примушували австрійський уряд шукати шляхи врегулювання українсько-польських відносин у Галичині. 1890 року лідери Олександр Барвінський, Юліян Романчук, митрополит Сильвестр Сембратович, при посередництві Володимира Антоновича уклали з польськими політичними колами і австрійським урядом компромісну угоду, яка отримала назву «Нової ери».

17 жовтня 1890 р. Кость Келішевський зустрівся з намісником Галичини Казімежем Бадені. 24 листопада 1890 р. К. Телішевський разом з Омеляном Огоновським, Костем Левицьким, О. Барвінським, о. Корнилом Мандичевським, митрополитом С. Сембратовичем брав участь у конференції К. Бадені, на якій було підведено підсумки попередніх переговорів.

Від імені уряду намісник Галичини граф К. Бадені пообіцяв надати кілька депутатських місць у парламенті, запровадити українську мову в судах і адміністративних органах, відкрити три українські гімназії, утворити кафедру всесвітньої історії і другу кафедру української літератури у Львівському університеті, отримати право на створення страхового товариства «Дністер» та ін., видання українською мовою урядової газети «Народний Часопис». За ці незначні поступки Ю. Романчук від імені частини народовців заявив про підтримку політики австрійської держави, проголосив «нову еру» у польсько-українських відносинах у Галичині.

1890 — значна частина народовців об'єдналась в Русько-Українську Радикальну Партію, яка різко засудила політику «нової ери» і продовжила опозиційну боротьбу. В 1894 і Ю. Романчук з частиною народовців перейшли до опозиції. На позиціях «нової ери» залишився митрополит С. Сембратович і невелика група народовців, на чолі з О. Барвінським і А. Вахнянином, які висунули гасло «Краще щось, ніж нічого». Це крило народовців пізніше оформилось у Християнсько-Суспільну Партію.

1899 — основна маса народовців з частиною радикалів утворили Українську Національно-Демократичну Партію (відіграла основну роль в уряді ЗУНР). З 1919 ця партія стала називатися «Національно-Трудова Партія». 1925 року ввійшла до Українського національно-демократичного об'єднання (УНДО

Пояснення:

0,0(0 оценок)
Ответ:
zarinaa2004
zarinaa2004
21.10.2022 05:07

Рассматриваются политические взгляды Алашордынцев, которые были двух направлений. Согласно про­грамме партии «Алаш», Россия должна была стать федерацией, объединяющей равноправные государства. Но придерживающиеся другого направления развития Туркестана считали целесообразным создание нацио­нальной автономии в составе России. В статье отмечается, что эту идею поддержали Алихан Бокейханов, Ахмет Байтурсынов, Миржакип Дулатов, Мухамеджан Тынышбаев. Феномен тюркизма как гуманистического течения, основывающегося на идее родствен­ности тюркских народов, возник еще в сере­дине XIX века на территории Российской им­перии. Поскольку большинство тюркских на­родов исповедовали ислам, то в канву тюр­кизма стала вплетаться и идея о солидарности мусульманских народов (исламизм). Револю­ции в России начала XX века дали огромный импульс национально-освободительному дви­жению в Казахстане, оформлению новых госу­дарственных образований - национальных ав­тономий («Алаш» и Кокандская автономия) в ноябре-декабре 1917 года. Теоретические взгляды основателей этих автономий показали два тренда в общественно-политической мысли Казах­стана того периода: «западный» - с ориента­цией на демократические либералистические ценности Запада (партия «Алаш») и «восточ­ный» (тюркистский), базирующийся на цен­ностях культурно-религиозного единства тюрк­ских народов Туркестана, носителем и пламен­ным пропагандистом которого стал Мустафа Чокай. Интерес для нас представляет форми­рование идеи единого Туркестана в мировоз­зрении М.Чокая, который реализовал ее в форме Туркестанской (Кокандской) автоно­мии, его вклад в сокровищницу тюркизма и историю национальной государственности Ка­захстана и среднеазиатских республик

0,0(0 оценок)
Популярные вопросы: История
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota Оформи подписку
logo
Начни делиться знаниями
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси ai-бота