1. Орієнтувався на інтереси козацької старшини, роздавав їй землі.
Гетьман роздав старшині понад тисячу дарчих на землі та залежних селян.
2. Здійснив низку заходів з упорядкування податків, земельної власності козацької старшини.
3. Увів нову категорію козацької старшини — "бунчукових товаришів”, що перебували безпосередньо при гетьманові для виконання різних доручень та безпосередньо від нього залежали.
Крім "бунчукових товаришів" в оточенні І. Мазепи з'явилися ще й "значкові" та "значні військові товариші", за якими закріплювалися значні привілеї.
4. Видав низку універсалів для врегулювання системи грошової та натуральної ренти, відробітку панщини:
• 1691 р. Універсал, за яким старшинам — землевласникам і монастирям заборонялося обтяжувати селян повинностями і поборами;
• 1693 р. Нарада старшини у гетьмана ухвалила скасувати оренди терміном на один рік (оренда — збирання мит віддав; ся на відкуп орендатору). Згодом оренди було відновлено, бо скарбниця втрачала важливе джерело доходів;
• невдовзі замість оренд було дозволено податок від гуралень і шинків;
• 1701 р. Універсалом встановлено максимальну панщину—два дні на тиждень для селян Ніжинського полку;
• селянам було дозволено винокуріння для власних потреб;
• їм дозволялося подавати скарги на панів до суду;
• заборонялося примушувати козаків переходити в селянство;
• заборонялося забирати у простих козаків землю;
• гетьман намагався досягти чіткого розмежування козацтва й селянства, для чого прагнув отримати дозвіл від царя на перепис козаків.
Объяснение:
1. Орієнтувався на інтереси козацької старшини, роздавав їй землі.
Гетьман роздав старшині понад тисячу дарчих на землі та залежних селян.
2. Здійснив низку заходів з упорядкування податків, земельної власності козацької старшини.
3. Увів нову категорію козацької старшини — "бунчукових товаришів”, що перебували безпосередньо при гетьманові для виконання різних доручень та безпосередньо від нього залежали.
Крім "бунчукових товаришів" в оточенні І. Мазепи з'явилися ще й "значкові" та "значні військові товариші", за якими закріплювалися значні привілеї.
4. Видав низку універсалів для врегулювання системи грошової та натуральної ренти, відробітку панщини:
• 1691 р. Універсал, за яким старшинам — землевласникам і монастирям заборонялося обтяжувати селян повинностями і поборами;
• 1693 р. Нарада старшини у гетьмана ухвалила скасувати оренди терміном на один рік (оренда — збирання мит віддав; ся на відкуп орендатору). Згодом оренди було відновлено, бо скарбниця втрачала важливе джерело доходів;
• невдовзі замість оренд було дозволено податок від гуралень і шинків;
• 1701 р. Універсалом встановлено максимальну панщину—два дні на тиждень для селян Ніжинського полку;
• селянам було дозволено винокуріння для власних потреб;
• їм дозволялося подавати скарги на панів до суду;
• заборонялося примушувати козаків переходити в селянство;
• заборонялося забирати у простих козаків землю;
• гетьман намагався досягти чіткого розмежування козацтва й селянства, для чого прагнув отримати дозвіл від царя на перепис козаків.