Початком революційної бурі стали події 9(22) січня 1905 р. в Петербурзі. В цей день за наказом уряду була розстріляна мирна демонстрація робітників, які разом з сім'ями йшли до Зимового палацу з метою передачі цареві петиції про свої нужди. Страшна звістка про криваву розправу над учасниками демонстрації облетіла всю країну, викликавши глибоке обурення трудящих. Лозунг "Геть самодержавство!" став головною політичною вимогою всього багатонаціонального пролетаріату РосіїОсновними факторами, які зумовили революційну ситуацію, були: війна (тривала Перша світова, під час якої Російська імперія втратила частину територій), соціально-економічні проблеми, складна ситуація на фронті. А головне – криза влади. Із січня 1916 року до лютого 1917-го в імперії змінилося три прем’єр-міністри, три міністри оборони та шість міністрів внутрішніх справ. На відміну від царського оточення, суспільство було позбавлене можливості впливати на цей процес. Уособленням деструктивної діяльності монаршого оточення став «розпалювач царських лампад» Григорій Распутін. Сучасники по-різному оцінювали ступінь його впливу на імператора та імператрицю, проте безперечним було те, що він дискредитував владу. Зневірившись у можливості усунути Распутіна, політики-консерватори вбили його, однак загалом це мало змінило ситуацію.
Объяснение:
Початком революційної бурі стали події 9(22) січня 1905 р. в Петербурзі. В цей день за наказом уряду була розстріляна мирна демонстрація робітників, які разом з сім'ями йшли до Зимового палацу з метою передачі цареві петиції про свої нужди. Страшна звістка про криваву розправу над учасниками демонстрації облетіла всю країну, викликавши глибоке обурення трудящих. Лозунг "Геть самодержавство!" став головною політичною вимогою всього багатонаціонального пролетаріату РосіїОсновними факторами, які зумовили революційну ситуацію, були: війна (тривала Перша світова, під час якої Російська імперія втратила частину територій), соціально-економічні проблеми, складна ситуація на фронті. А головне – криза влади. Із січня 1916 року до лютого 1917-го в імперії змінилося три прем’єр-міністри, три міністри оборони та шість міністрів внутрішніх справ. На відміну від царського оточення, суспільство було позбавлене можливості впливати на цей процес. Уособленням деструктивної діяльності монаршого оточення став «розпалювач царських лампад» Григорій Распутін. Сучасники по-різному оцінювали ступінь його впливу на імператора та імператрицю, проте безперечним було те, що він дискредитував владу. Зневірившись у можливості усунути Распутіна, політики-консерватори вбили його, однак загалом це мало змінило ситуацію.