Феодальная раздробленность Руси - это закономерный итог развития раннефеодального русского общества. Причинами феодальной раздробленности на Руси можно назвать экономические и политические. Экономические заключались в распространении на тот период натурального хозяйства, а следовательно, в возможности обособится от государства, т. к. производство велось не для продажи, а «для себя» . Возникновение городов и развитие ремесел приводило к обогащению вотчины. Дружинники князя превращались в землевладельцев и «оседали» на своих землях. Росло число зависимых людей-холопов, которых нужно был держать в узде, а для этого требовалось наличие полицейского аппарата, но без государственного вмешательства. Развитие производства приводило к экономическому и политическому обособлению. Местные бояре не собирались делить свои доходы с великим киевским князем и активно поддерживали в борьбе за самостоятельность и укрепление собственного княжества их правителей. Политические заключались в том, что все князья и вотчинники являлись родственниками и считали себя равными друг другу. Внешне распад Киевской Руси представлял собой раздел территорий между представителями княжеской семьи, разросшейся за это время
Приблизно одночасно із переходом до вищої стадії соціальності в розвитку ранньоземлеробських общин Месопотамії аналогічні процеси відбувалися в північно-східній частині Африки, де складалася давньоєгипетська цивілізація. Територія сучасного Єгипту була заселеною ще за часів палеоліту. У ту добу Північна Африка була величезним степовим простором, тоді як Європа лежала скута льодовиками. До часів виникнення давньоєгипетської цивілізації, тобто за 4 тис. рр. до н. е., клімат різко змінився, перетворивши вузьку долину Нілу із заболоченою дельтою на оазис, з усіх боків оточену пустелями. її основна територія не була великою - лише 50 тис. кв. км. Грецький історик і мандрівник Геродот у V ст. до н. е. назвав Єгипет "подарунком Нілу". І дійсно, жоден інший географічний фактор не мав такого фундаментального впливу на формування єгипетського ладу життя й історії, як Ця велика ріка. З озер центральної Африки бере початок Білий а з гір Ефіопії - Блакитний Ніл, які зливаються в Хартумі і линуть разом на північ, де дельта приводить їх у Середземне море. На відміну від Тигру в Месопотамії вода рідко приносила смерть і руйнування, а, насамперед, діяла як сила творення. Єгиптяни ніколи не боялися своєї великої ріки так, як боялися своїх великих Рік жителі Межиріччя.
Причинами феодальной раздробленности на Руси можно назвать экономические и политические.
Экономические заключались в распространении на тот период натурального хозяйства, а следовательно, в возможности обособится от государства, т. к. производство велось не для продажи, а «для себя» . Возникновение городов и развитие ремесел приводило к обогащению вотчины. Дружинники князя превращались в землевладельцев и «оседали» на своих землях. Росло число зависимых людей-холопов, которых нужно был держать в узде, а для этого требовалось наличие полицейского аппарата, но без государственного вмешательства. Развитие производства приводило к экономическому и политическому обособлению. Местные бояре не собирались делить свои доходы с великим киевским князем и активно поддерживали в борьбе за самостоятельность и укрепление собственного княжества их правителей.
Политические заключались в том, что все князья и вотчинники являлись родственниками и считали себя равными друг другу. Внешне распад Киевской Руси представлял собой раздел территорий между представителями княжеской семьи, разросшейся за это время
Приблизно одночасно із переходом до вищої стадії соціальності в розвитку ранньоземлеробських общин Месопотамії аналогічні процеси відбувалися в північно-східній частині Африки, де складалася давньоєгипетська цивілізація. Територія сучасного Єгипту була заселеною ще за часів палеоліту. У ту добу Північна Африка була величезним степовим простором, тоді як Європа лежала скута льодовиками. До часів виникнення давньоєгипетської цивілізації, тобто за 4 тис. рр. до н. е., клімат різко змінився, перетворивши вузьку долину Нілу із заболоченою дельтою на оазис, з усіх боків оточену пустелями. її основна територія не була великою - лише 50 тис. кв. км. Грецький історик і мандрівник Геродот у V ст. до н. е. назвав Єгипет "подарунком Нілу". І дійсно, жоден інший географічний фактор не мав такого фундаментального впливу на формування єгипетського ладу життя й історії, як Ця велика ріка. З озер центральної Африки бере початок Білий а з гір Ефіопії - Блакитний Ніл, які зливаються в Хартумі і линуть разом на північ, де дельта приводить їх у Середземне море. На відміну від Тигру в Месопотамії вода рідко приносила смерть і руйнування, а, насамперед, діяла як сила творення. Єгиптяни ніколи не боялися своєї великої ріки так, як боялися своїх великих Рік жителі Межиріччя.