Питання 1.
Яка подія дала поштовх до створення Легіону УСС?
Варіанти відповідей:
початок Першої світової війни
утворення Української Центральної Ради
об’єднання українських політичних сил у Загальну Україні
повалення царизму в Росії
Питання 2.
Яку назву мала воєнно-адміністративна одиниця, утворена росіянами на українських землях, що були захоплені під час Галицької битви 1914 р.?
Варіанти відповідей:
Галицько-Волинське генерал-губернаторство
Галицько-Волинське князівство
Галицько-Буковинське генерал-губернаторство
Галицька губернія Питання 3.
Політична організація емігрантів із Наддніпрянської України, створена у Львові на початку Першої світової війни, що проголосила метою діяльності побудову самостійної соборної Української держави, мала назву:
Варіанти:
Товариство українських поступовців
Карпато-Руський визвольний комітет
Союз визволення України
Головна Українська Рада
питання 4:
Позначте назви фронтів російської армії, що проходили українськими землями в роки Першої світової війни.
Варіанти:
Південний і Південно-Західний
Південно-Західний і Румунський
Західний і Південно-Західний
Південний і Західний
питання 5:
У складі якої армії в роки Першої світової війни був сформований підрозділ Українських січових стрільців (УСС)?
Варіани:
Австро-Угорської
Німецької
Російської
Французької
питання 6:
Головна Українська Рада в серпні 1914 р. закликала українців Галичини:
Варіанти:
підтримати Австро-Угорську імперію, «бо ідучи війною, Росія грозить загином українському життю, яке знайшло охорону в австрійській державі»
бути нейтральними, тому що жодна з воюючих сторін «...не може викликати співчуття ні цілями, н боротьби»
виступити проти Росії та Австро-Угорщини, щоб вибороти «...єдину, самостійну Україну від Карпат аж до Кавказу»
підтримати Росію й чесно, «...не піддаючись на провокації, виконати свій обов’язок громадян Росії до кінця»
Питання 7:
Яким було ставлення російської влади до українського національного руху в Наддніпрянській Україні під час Першої світової війни
Варіанти:
надавала додаткові можливості для його розвитку
посилювала репресії проти нього
не звертала уваги на його існування
підтримувала його патріотичні настрої питання 8:
Галицько-Буковинське генерал-губернаторство було засновано після
Варіанти:
Галицької битви
Брусиловського прориву
поразок російської армії в 1915 р.
повалення монархії в Росії
питання 9:
Як Перша світова війна вплинула на розвиток українського національного руху?
Варіанти:
сприяла активізації
сприяла занепаду
сприяла політизації
сприяла розгрому
питання 10:
Створення в роки Першої світової війни легіону Українських січових стрільців засвідчувало:
Варіанти:
лояльність українського населення Галичини Австро-Угорщині
лояльність українського населення Галичини Російській імперії
прагнення австрійського уряду якомога більше мобілізувати українців до лав своєї армії
прагнення російської окупаційної влади легалізувати загарбання Східної Галичини
питання 11:
Які із зазначених подій відбулися на українських землях у 1914 р.? ( 3 правильні відповіді)
Варіанти:
створення Загальної Української Ради (ЗУР)
Галицька битва
створення Союзу визволення України (СВУ)
формування легіону Українських січових стрільців (УСС)
«українізація» частин російської армії
укладення Брестського миру між УНР і державами Четверної союзу
Брусиловський прорив
питання 12:
Які явища соціально-економічного розвитку українських земель були притаманні періоду Першої світової війни? ( 3 правильні відповіді)
Варіанти:
падіння промислового виробництва, зростання цін, інфляції
зростання виробництва сільгоспродукції
швидкий розвиток залізничного транспорту
міграція населення
зростання експорту сільгосппродукції
розвиток міжнародної торгівлі
формування механізмів державного регулювання економікою
закрытая для споров тема, уже несколько лет «подпитывает» журнально-газетную
полемику, выходят в свет новые исторические исследования по данной теме.
Особенный интерес для историков и для нас в частности, представляют вопросы:
какова суть системы властвования монголов на Руси, каким образом складывались
отношения между монгольскими ханами и русскими князьями и, наконец, какую
роль сыграло монголо-татарское иго в истории русского государства.
Интерес к этим вопросам обострился у публицистов в 90-е годы. Попытки
обосновать причины нашего отставания подтолкнули разных политических деятелей
к историческим экскурсам. Просчеты советских экономической и политической
систем, конечно, трудно объяснить 250-летним монгольским игом. Но с другой
стороны, как удобно говорить, что в нынешнем положении виноваты не мы, а
далекие предки, не сумевшие отстоять свою независимость.
Кроме того, сейчас перед Россией как в 13 веке стоит проблема выбора
направления, ориентации: Восток или Запад.
Исходя из актуальности данной темы, мы выбрали ее для исследования в нашей
работе, целью которой будет на основе анализа литературы, публицистики и
источников максимально раскрыть схему взаимоотношений Руси и Золотой Орды в
период монголо-татарского ига, а также выяснить степень его влияния.
Проблема отношений Руси и Золотой Орды, безусловно, многокомпанентна. Отсюда
следующая структура нашей работы. В первой главе «Русь и Золотая Орда:
организация властвования» мы расскажем о системе баскачества, о формах и
объеме взимаемой монголо-татарами дани, о других повинностях русского народа,
а также о ханской традиции утверждать русских князей на княжение посредством
раздачи ярлыков. Во второй главе «Влияние монголо-татарского ига на
дальнейшую судьбу русского государства», выделив несколько сфер жизни
русского государства (экономика, административное устройство, культура),
выясним, насколько сказалось влияние ордынского ига.
Проблема роли монгольского 250-летнего гнета в русской истории обсуждалась
многими историками в течение последних двух столетий.
Историк 18 века Болтин писал: «Татары, завоевав удельные княжества одно по
одному, наложили на порабощенных дани, оставили для взыскания сел своих
баскаков и по городам войска, сами возвратилися восвояси. При владычестве их
управляемы были русскими теми же законами, кои до владения их имели. Нравы,
платья, язык, названия людей и стран осталися те же, какие были прежде.»
[1] Тем самым Болтин хотел сказать, что разорение и опустошение Руси было не
так велико и повсеместно, если сравнивать оное с великими завоеваниями римлян.
Иначе подходит к оценке явления Карамзин Н.М. Он считает, что монголо-татарское
иго «ниспровергло» Россию, отбросив ее на несколько столетий назад в своем
развитии. Результаты ига Карамзин видел, в первую очередь, в пресечении
правовых свобод и ожесточении нравов. Также он считал, что с монгольским игом
связаны особенности национального характера русского человека. «Мы выучились
низким хитростям рабства»,- пишет он.[2]
Но в то же время Карамзин является автором фразы: «Москва обязана своим величием
ханам». Другими словами, по мнению историка, монголо-татарское иго
преодолению феодальной раздробленности в Древней Руси.
С.М. Соловьев не придает большого значения татарской власти как явлению,
вошедшему в историю России со стороны. Соловьев не выделяет даже какой-либо
особый период, связанный с господством монголов на Руси. Он готов даже
поставить знак равенства между русско-татарскими и русско-половецкими
отношениями.
Н. Костомаров подчеркивал значение татар в процессе образования единого
государства. Он говорил, что рабство, общее для всех, созданное татарами.
(Н.Я. Данилевский в своей книге «Россия и Европа» называл такое рабство
«коллективным», когда угнетатель жил вдалеке, а не среди покоренного народа),
дало единство раздробленной на уделы стране.
Быв