Питання №1 Якими були причини Національно - визвольної війни: А) політичними, національними, релігійними, соціально - економічними, психологічними
Б) політичними, релігійними;
В) соціально - економічними, психологічними
Питання №2 Коли розпочалась і хто очолив Національно - визвольну війну:
А) 1648р., Б. Хмельницький Б) 1649р., М. Потоцький
В) 1648., І.Богун Г) 1650р., Б. Хмельницький.
Питання №3 Вкажіть хронологічні рамки Руїни
А) 1657-1687 рр Б) 1657-1658 рр
В) 1657-1667 рр Г) 1648-1657 рр.
Питання №4 Укажіть ім’я легендарного кошового отамана Запорозької Січі у часи Руїни
А) П.Калнишевський Б) Й.Гладкий В) І.Сірко
Питання №5 Установіть відповідність між іменем історичного діяча та його стислою характеристикою
1) П.Полуботок
2) К.Розумовський
3) П.Орлик
4) П.Калнишевський
А) Останній гетьман Лівобережної України; намагався проводити реформи, метою яких було посилення автономії Гетьманщини;
Б) Останній кошовий отаман Запорозької Січі перед її зруйнуванням за наказом Катерини ІІ;
В) Наказний гетьман, був ув’язнений російським урядом через активну діяльність спрямовану на відновлення козацьких порядків
Г) Гетьман у вигнанні; автор «Пактів і конституцій законів і вольностей Війська Запорозького».
Питання №6 Установіть хронологічну послідовність подій другої половини XVIІІ ст
1. Вічний мир
2. Перший поділ Речі Посполитої
3. Остаточне зруйнування Запорозької Січі;
4. Остаточна ліквідація гетьманства в Україні
Первый князь Рюрикович, Игорь оказался на престоле совсем младенцем: Рюрик умер, когда его сыну едва исполнился год. Опекуном и регентом при малолетнем князе остался доверенный воевода Олег, вошедший в историю как Вещий. Почти сорок лет князь Игорь сопровождал его во всех походах. На его глазах Олег создавал государство — подчинял племена, собирал земли, ходил на Царьград. Но самостоятельное правление Игоря окончилось катастрофой, стоившей ему жизни. Его вдова, княгиня Ольга, сделала то, чего не сумел сделать ее супруг: укрепила разваливающееся государство и наладила отношения с Византийской империей.
Відповідь:
Пояснення:
Кімері́йці, кіммерійці або кімери, кі́ммери (грец. κιμμέριοι, лат. Cimmerii) — стародавній кочовий народ, який жив на території Північного Причорномор'я (півдня України)[1][2] в IX — VII століттях до н. е. Більша частина в VII столітті до н. е. помандрувала через Кавказ до Малої Азії через нашестя скіфів[1]. Менша частина осіла в Північному Причорномор'ї, змінивши кочовий образ життя[3][4], і стала відомою як таври[1], що були причетні до закладання греками колонії Кімерик як південно-західного прикордонного форпосту Боспорського царства (50 км на південь від Керчі)[1]. Остаточно кімерійці асимілювалися з місцевими племенами Кримського півострову[4][3]. Разом з гетами в українській історії становлять власне місцеву археологічну культуру[5]. Назва племені кімерійців не є їхньою самоназвою, оскільки ця назва була дана ассирійцями стосовно всіх племен Північного Причорномор'я[4][3]. Уривок з ассирійських джерел, де Асархаддон говорить про «воїнів ґімірра», дав підставу ототожнювати їх із кімерійцями[6]