По горизонталі:1.Ватажок гайдамацького загону під час Коліївщини. 3. Козацький чин. 8. Запорізький полковник, уславлений походами проти Туреччини та Кримського ханства. 9. Ріка України, де знаходився опорний пункт Запорізької Січі. 13. Гноблення, обмеження свободи, прав. 14. Учасник народно-визвольної боротьби проти польсько-шляхетського гніту. 15. Полковник, який брав участь у визвольній війні 1648-1954 років. 18. Військова одиниця в реєстровому козацькому війську. 21. Український полководець, який відзначився у Берестецькій битві. 22. Адміністративно-територіальна одиниця у Новій Січі. 23. Вид булави - головний атрибут полковницької влади. 24. Розвага, гра. 28. Місто на Черкащині, під яким польсько-шляхетське військо на чолі з М.Потоцьким було розгромлене селянсько-козацьким військом. 29. Персонаж повісті М.Гоголя «Тарас Бульба». 30. Особа, що відала діловодством Коша Запорізької Січі. 35. Холодна козацька зброя. 36. Козацьке звання. 37. Розвідувальний загін, дозор. 40. Військово-адміністративна одиниця Запорізької Січі. 41. Місто на Тернопільщині, в якому знаходиться палац князів Вишневецьких. 42. Один із керівників повстання гайдамаків 1734 р. на Правобережній Україні. 43. Видатний гетьман України. По вертикалі: 1. Український живописець, автор картини «Похід запорожців». 2. Частина території України, яку займали козаки. 4. Упевненість, переконання, віровизнання. 5. Християнин, навернутий в іслам. 6. Бідняк-козак в Запорізькій Січі 18 ст. 7. Кошовий отаман Запорозької Січі. 10. Основна сила селянсько-козацьких повстань 16-18 ст. 11. Великий козацький бойовий човен. 12. Сукупність обрядів. 16. Розпорядчий акт, який видавався в Україні гетьманом. 17. Останній суддя Запорізького війська. 19. Керівник козацького загону. 20. Держава в Європі. 25. Захисник інтересів українського народу. 26. В’язниця, тюрма. 27. Виборчий ватажок військового загону в козаків. 31. Частина суші, оточена з усіх сторін водою. 32. Переміщення козацького війська з певною метою. 33. Самовідданий захисник Вітчизни. 34. Стебло трав’яної рослини в степу. 38. Місто-фортеця на Вінниччині. 39. Колегіальний орган влади у козаків.

ответить на все​

Образование Казахского ханства

Уже в XIV-XV веках зрели предпосылки для создания само­стоятельного Казахского государства.

Казахские племена в XV веке населяли территории: найманы – от Улытау до Ишима; конраты – от Туркестана до Каратау; аргыны – от Иртыша до Центрального Казахстана; кереи – от Тобола до Жетысу, вдоль Иртыша; дулаты – на берегах Чу, Или, Таласа, Иссык-Куля, в южном Казахстане; канлы и жалаиры – у подножий Каратау, на берегах Сырдарьи и в Жетысу; уйсуны – в Жетысу.

Политическому объединению укреп­ление экономических, культурных, общественных и хозяйствен­ных связей между кочевым и оседлым населением.

Казахские племена входили св состав разных государств, и велись беспрерывные войны.Одной из предпосылок создания Казахского ханства стал кри­зис во внутреннем и внешнем положении ханства Абулхаира и Могулистана. В XV веке они утратили былую мощь, пришли в упа­док. В обо­их ханствах шла междоусобная борьба за власть. Из-за бесконечных  междоусобиц нарушались традиционные маршруты кочевок,  и это имело тяжелые последствия для кочевого скотоводства. Народ начал  искать путь  освобождения от тиранического правления Абулхаира.

В начале XV века ойратские племена напали на ханство Абулхаира.

Хан Могулистана Есен-Буга (1434-1462 гг.) хотел использовать казахов для отпора ойратам, которые в начале XV века нападали на Могулистан.  Когда в 1462 году умер хан Могулистана Есен-Буга сразу  возобновились племенные междоусобицы,  и государство ослабло . Ойратские племена завоевали часть ханства. Казахские племена из Могулистана стали перекочевывать в Ка­захское ханство, в результате увеличилось населе­ние и укрепилось Казахское ханство. Во второй половине XV века в Казах­ском ханстве за счет перекочевавших пле­мен из соседних ханств численность населения значительно возросла, и составила  около 200 тысяч человек.

Казахское ханство ставило перед со­бой задачи: 1) восстановить прежний порядок использования пастбищ в Дешт-и-Кыпчакской степи; 2) подчинить присырдарьинские города Сыгнак, Сузак, Отрар, Туркестан, расположенные вдоль торгово-караванных путей; 3) объединить казахские племена на единой этнической террито­рии.

Значение образования Казахского госу­дарства: 1) прекратилось разделение между раз­ными ханствами, племена вошли в состав казахского народа; 2) централизованная система управления сплоче­нию казахского народа, защите этничес­кой территории; 3) государство не только укре­пилось, но и расширило границы; 4) были установлены прочные связи с соседними государствами; 5) социально-экономическое и культурное разви­тие ханства расцвету традиций и обычаев, распространению исламской религии.

Объяснение:

Хлодвиг I, король франков. Видеоверсия этой статьи

Основатель Франкского государства Хлодвиг I стал королём салических (западных) франков около 481 г., всего 15 лет от роду. Франки владели тогда лишь сравнительно небольшой областью, которая включала в себя современную Бельгию и соседние территории Германии и Нидерландов.

Центр нынешней Франции с Парижем (римской Лютецией) был самостоятельным владением римского наместника Сиагрия. В 486 г. Хлодвиг вторгся в это государство и победил Сиагрия в бою. Завоевание подвластных тому земель растянулось, правда, не на один год. Многие города долго выдерживали франкскую осаду, но Хлодвиг всё же покорил их все один за другим. Сиагрий бежал к вестготскому королю Алариху II, однако франки добились его выдачи. По приказу Хлодвига Сиагрий был казнён.