По горизонтали: По вертикали:
2. Имя жены Одиссея.
1. Морская богиня — мать Ахиллеса, искупавшая
сына в реке подземного «царства мертвых».
3. Имя женщины, ставшей поводом к началу
Троянской войны.
2. Троянский царевич, ранивший Ахиллеса в гІятку.
4. Престарелый царь Трои, отец Париса и Гектора.
5. Богиня-воительница, подавшая Ахиллесу его
копье во время битвы с Гектором.
6. Циклоп – сын владыки морей бога Посейдона.
5. Герой, единственным уязвимым местом которого
была пятка, потому что мать держала его за нее,
когда окунала в воды реки, текущей в подземном
«царстве мертвых».
7. Имя сына Одиссея.
3. Одиссей был царем этого острова. Назовите
остров,
«Второе название Трои.
11. Царь острова Итака, участник Троянской войн
предложивший хитрую идею с огромным
деревянным конем.
13. Слепой автор поэм «Илиада» и «Одиссея».
О. Бесстрашный военный вождь троянцев, сын
риама, погибший в битве с Ахиллесом,
2. Так назвался хитроумный Одиссей при
такомстве с циклогом.
15. Друг Ахиллеса, облачившийся в его доспехи
поднятия боевого духа греков в бою против
троянцев.
. Бог-кузнец, выковавший новое оружие Ахиллесу,
амен захваченного Гектором,​

Не уверен но возможно это...

Объяснение:

На уровни жизни крестьянина больше всего сказывалось его правовое положение. За многие столетия почти крестьяне все в зависимость попали от крупных землевладельцев из числа дворян. Значительное количество крестьян, владевших собственно землей, имелось лишь в отдельных странах, таких как Швейцария и Швеция. Однако степень зависимости крестьян в пределах Европы значительно отличалась. В Западной Европе крестьяне были свободными людьми, бравшими у дворян землю в аренду. Арендная плата крестьянина-арендатора состояла из натурального оброка — части продуктов, денежной рентой и барщины (днями работы на помещичьей усадьбы).

В ранее Новое время помещики увеличивали долю барщины, поскольку инфляция постоянно уменьшала ценность денежной ренты. В результате у крестьян оставалось меньше времени для работы на своей земле. Кроме того, крестьянин был обязан платить налоги государству и налог церкви, так называемую десятину. Когда повинности становились неподъемными, крестьянин отправлялся на поиски лучшего места.

Київська Русь: походження і розселення східнослов’янських племен. Реферат

У рефераті подано відомості про походження і розселення східнослов’янських племен б життя

Слов'яни є автохтонним (корінним) населенням Європи індоєвропейського походження. Індоєвропейці, широко розселившись по Європі і Азії, дали початок багатьом народам, у тому числі і слов'янам.

Як окрема етнічна спільність, слов'яни сформувалися на початок нашої ери. Ряд істориків ототожнюють слов'ян із венедами. Перші письмові згадки про слов'ян (венедів) зустрічаються у римських авторів І-ІІ ст. н. е. - Плінія, Тацита, Птоломея. На думку більшості вчених, батьківщина слов'ян охоплювала територію від середньої течії Дніпра до Вісли.

Звідси, в ІІ-VІІ ст. н. е. - в період Великого переселення народів - слов'яни широко розселилися у всіх напрямках. В результаті слов'янський етнос розпався на три гілки: західних слов'ян, південних слов'ян і східних слов'ян. Східні слов'яни розселилися на території сучасної України, Білорусії, частково Росії (Ока, верхня течія Волги).Західні слов'яни дали початок полякам, чехам, словакам, лужицьким сербам.

Південні слов'яни - болгарам, сербам, хорватам, словенцям, боснійцям, македонцям, чорногорцям.

Східні слов'яни - українцям, росіянам, білорусам.

З II ст. н. е. на території України між Дністром і Сіверським Дінцем розселилися племена антів, що входили до складу дніпро-дністровської групи черняхівської культури, добре дослідженої на сьогоднішній день (досліджено більше 2 тис. поселень).