1. Европейские державы вмешались в конфликт между Россией и Османской империей по нескольким причинам. Во-первых, вторжение России на территорию Османской империи вызвало беспокойство у европейских держав, так как оно представляло угрозу балансу сил в регионе и осуществлению их собственных интересов. Кроме того, тревога вызывал рост влияния России, особенно на Балканах, что могло повлечь за собой потерю влияния и территорий других европейских держав.
2. Интересы России в конфликте с Османской империей можно рассматривать в двух аспектах. С одной стороны, Россия поощряла идею легитимного порядка, то есть признания прав установленных властей. Однако, с другой стороны, она также стремилась к расширению своего влияния и территорий. Поэтому можно сказать, что Россия старалась объединить эти два аспекта, претендуя на часть территорий Османской империи с целью усилить свое положение в регионе и сохранить баланс сил.
3. Спор о святых местах являлся поводом для Крымской войны, но он был скорее причиной. Этот спор был одной из множества причин, которые привели к конфликту между Россией и Османской империей. Важными факторами также были геополитические интересы и противоречия между обоими империями.
4. Результаты Крымской войны для великих держав были следующими:
- Россия укрепила свое влияние на Балканах и получила Карс, Ардаган и часть Бессарабии.
- Османская империя потеряла значительные территории, понесла огромные материальные и людские потери.
- Великобритания и Франция укрепили свое присутствие и влияние в регионе.
5. Международные отношения в середине XIX в. сильно изменились после Крымской войны. Венская система, основанная на принципах равновесия сил и партисипации великих держав, была подорвана в результате вмешательства новых игроков - Великобритании и Франции. Вмешательство этих стран в конфликт вопреки главным принципам Венской системы привело к ее крушению. Крымская война показала, что традиционные европейские великие державы не могут контролировать развитие событий в регионе и удерживать Россию от расширения своего влияния. В результате возникло новое зрелое отношение к международным отношениям, базирующееся на защите национальных интересов, балансе сил и коллективном действии великих держав. Крушение Венской системы было закономерным и неизбежным, так как изменяющиеся мировые условия требовали нового подхода к международным отношениям.
2. Поява парових машин з середини 40-х років ХІХ ст.
3. Переважна більшість населення зайнята у промисловості.
4. Сировина (нафта, ліс) перероблялася за межами регіону.
5. Найрозвиненішою галуззю промисловості було виробництво тютюну.
6. Майже не розвивалися традиційні галузі через конкуренцію німецьких та чеських виробників.
7. Встановлення 8-годинного режиму робочого дня.
8. Визначення:
- Промисловий переворот: різке зміщення в суспільстві економічної бази внаслідок появи і поширення фабрично-заводської системи виробництва.
- Губернія: адміністративно-територіальна одиниця в Російській імперії із владними повноваженнями.
- Революція: різке й радикальне зміщення старих політичних, соціальних, економічних систем та структур у суспільстві.
9. Встановлення відповідності між датами і подіями:
- 1847 року - "Київська козаччина"
- 1855 року - Видання "Енеїди"
- 1848 року - Скликання собору Руських вчених у Львові
- 1798 року - Арешт керівників Корило-Мефодіївського братства
- Скасування панщини на Закарпатті
10. Протести селян включають форми, такі як:
- Загальне страйк
- Мітинги та демонстрації
- Бунти та повстання
- Вимоги селян можуть стосуватися покращення умов життя та роботи, земельної реформи, скасування панщини, нижчих податків тощо.
11. Кирило-Мефодіївське братство було організацією, що пропагувала українську мову, писемність та культуру. Воно мала велике значення у національно-визвольному русі, оскільки сприяло формуванню національної свідомості та збереженню української ідентичності серед українського населення.
2. Интересы России в конфликте с Османской империей можно рассматривать в двух аспектах. С одной стороны, Россия поощряла идею легитимного порядка, то есть признания прав установленных властей. Однако, с другой стороны, она также стремилась к расширению своего влияния и территорий. Поэтому можно сказать, что Россия старалась объединить эти два аспекта, претендуя на часть территорий Османской империи с целью усилить свое положение в регионе и сохранить баланс сил.
3. Спор о святых местах являлся поводом для Крымской войны, но он был скорее причиной. Этот спор был одной из множества причин, которые привели к конфликту между Россией и Османской империей. Важными факторами также были геополитические интересы и противоречия между обоими империями.
4. Результаты Крымской войны для великих держав были следующими:
- Россия укрепила свое влияние на Балканах и получила Карс, Ардаган и часть Бессарабии.
- Османская империя потеряла значительные территории, понесла огромные материальные и людские потери.
- Великобритания и Франция укрепили свое присутствие и влияние в регионе.
5. Международные отношения в середине XIX в. сильно изменились после Крымской войны. Венская система, основанная на принципах равновесия сил и партисипации великих держав, была подорвана в результате вмешательства новых игроков - Великобритании и Франции. Вмешательство этих стран в конфликт вопреки главным принципам Венской системы привело к ее крушению. Крымская война показала, что традиционные европейские великие державы не могут контролировать развитие событий в регионе и удерживать Россию от расширения своего влияния. В результате возникло новое зрелое отношение к международным отношениям, базирующееся на защите национальных интересов, балансе сил и коллективном действии великих держав. Крушение Венской системы было закономерным и неизбежным, так как изменяющиеся мировые условия требовали нового подхода к международным отношениям.
2. Поняття, яке відповідає наступному визначенню "прагнення до відокремлення, відособлення" - а) Сепаратизм.
3. Діяльність масонської ложі "любов до істини" відбувалася у роках 1804-1810.
4. Територія, яка не належала Австрійській імперії - г) Закарпаття.
5. Діяч, який не був членом "Руської трійці" - г) Котляревський.
6. Автор твору "Історія Русів" - Могильницький.
Особливості розвитку на західноукраїнських землях:
1. Переважання ремісничо-мануфактурних підприємств.
2. Поява парових машин з середини 40-х років ХІХ ст.
3. Переважна більшість населення зайнята у промисловості.
4. Сировина (нафта, ліс) перероблялася за межами регіону.
5. Найрозвиненішою галуззю промисловості було виробництво тютюну.
6. Майже не розвивалися традиційні галузі через конкуренцію німецьких та чеських виробників.
7. Встановлення 8-годинного режиму робочого дня.
8. Визначення:
- Промисловий переворот: різке зміщення в суспільстві економічної бази внаслідок появи і поширення фабрично-заводської системи виробництва.
- Губернія: адміністративно-територіальна одиниця в Російській імперії із владними повноваженнями.
- Революція: різке й радикальне зміщення старих політичних, соціальних, економічних систем та структур у суспільстві.
9. Встановлення відповідності між датами і подіями:
- 1847 року - "Київська козаччина"
- 1855 року - Видання "Енеїди"
- 1848 року - Скликання собору Руських вчених у Львові
- 1798 року - Арешт керівників Корило-Мефодіївського братства
- Скасування панщини на Закарпатті
10. Протести селян включають форми, такі як:
- Загальне страйк
- Мітинги та демонстрації
- Бунти та повстання
- Вимоги селян можуть стосуватися покращення умов життя та роботи, земельної реформи, скасування панщини, нижчих податків тощо.
11. Кирило-Мефодіївське братство було організацією, що пропагувала українську мову, писемність та культуру. Воно мала велике значення у національно-визвольному русі, оскільки сприяло формуванню національної свідомості та збереженню української ідентичності серед українського населення.