коллективизация проводилась насильственными , форсированными темпами без учета особенностей жизни коренного населения.
в деревне происходили два взаимосвязанных насильственных процесса: создание колхозов и раскулачивание. ликвидация кулацких хозяйств имела своей целью прежде всего обеспечение коллективным хозяйствам материальной базы. крайне тяжелыми последствиями обернулось для шаруа раскулачивание. нарушение принципа добровольности и элементарной законности вообще с самого начала приняло повсеместный характер. в директивах, доведенных до местных органов, указывалось, что удельный вес ликвидируемых кулацких дворов по отношению к общей массе хозяйств не должен превышать 3-5%. но во многих районах нередко план выполнялся настолько усердно, что фактически превышал в два, а то и в три раза больше, чем установленной нормы. например, в красноармейском районе петропавловского округа, где раскулачиванию оказались подвергнуты 7% всех хозяйств (496 дворов), что втрое больше, чем насчитывалось индивидуально обложенных налогоплательщиков.
«Хліб - усьому голова».Хліба споживали завжди багато, бо харчування в цілому було низьким за калорійністю. З хлібом їли й рідкі страви, й картоплю, й навіть кашу. З ним улітку їли на полуденок (підвечірок) свіжі огірки, фрукти, ягоди, баштанні.А також пекли пироги і всіляку випічку.
Борщ - одна з найпопулярніших страв. На Україні існувало три різновиди борщу. Перший - червоний, найулюбленішийДля борщу звичайно заквашували червоний городній буряк і використовували як його, так і квас. Для смаку додавали сироватку чи маслянку (рідину, яка залишалася після виготовлення сиру й масла), а в особливо урочисті дні забілювали сметаною
Вареники - одна з найпоширеніших страв з вареного тіста з начинкою. Страва могла бути пісною чи скоромною - залежно від християнського календаря. Яку начинку використовували сир, смажену капусту, варену товчену картоплю, мак, вишні та інші ягоди, яблука, варені й товчені сухофрукти (сушину), варену квасолю. У повсякденному меню українського селянина вареники зустрічалися нечасто, вони були окрасою недільного й святкового столу
коллективизация проводилась насильственными , форсированными темпами без учета особенностей жизни коренного населения.
в деревне происходили два взаимосвязанных насильственных процесса: создание колхозов и раскулачивание. ликвидация кулацких хозяйств имела своей целью прежде всего обеспечение коллективным хозяйствам материальной базы. крайне тяжелыми последствиями обернулось для шаруа раскулачивание. нарушение принципа добровольности и элементарной законности вообще с самого начала приняло повсеместный характер. в директивах, доведенных до местных органов, указывалось, что удельный вес ликвидируемых кулацких дворов по отношению к общей массе хозяйств не должен превышать 3-5%. но во многих районах нередко план выполнялся настолько усердно, что фактически превышал в два, а то и в три раза больше, чем установленной нормы. например, в красноармейском районе петропавловского округа, где раскулачиванию оказались подвергнуты 7% всех хозяйств (496 дворов), что втрое больше, чем насчитывалось индивидуально обложенных налогоплательщиков.
«Хліб - усьому голова».Хліба споживали завжди багато, бо харчування в цілому було низьким за калорійністю. З хлібом їли й рідкі страви, й картоплю, й навіть кашу. З ним улітку їли на полуденок (підвечірок) свіжі огірки, фрукти, ягоди, баштанні.А також пекли пироги і всіляку випічку.
Борщ - одна з найпопулярніших страв. На Україні існувало три різновиди борщу. Перший - червоний, найулюбленішийДля борщу звичайно заквашували червоний городній буряк і використовували як його, так і квас. Для смаку додавали сироватку чи маслянку (рідину, яка залишалася після виготовлення сиру й масла), а в особливо урочисті дні забілювали сметаною
Вареники - одна з найпоширеніших страв з вареного тіста з начинкою. Страва могла бути пісною чи скоромною - залежно від християнського календаря. Яку начинку використовували сир, смажену капусту, варену товчену картоплю, мак, вишні та інші ягоди, яблука, варені й товчені сухофрукти (сушину), варену квасолю. У повсякденному меню українського селянина вареники зустрічалися нечасто, вони були окрасою недільного й святкового столу