В начале 17-го века разгорелся крупнейший международный конфликт с который продлился с 1618 по 1648 год и получил название Тридцатилетняя Война. Протестантские княжества объединились в Евангелическую Унию во главе которой встал кальвинист Фридрих Пфальский. Их поддержали католическая Франция, Республика соединённых провинций Англии, Дании и Швеции. Противники создали католическую лигу во главе с Максимилианом баварским. Союзниками католической лиги были германский император Рудольф второй и испанские Габсбурги. Местные протестанты не захотели признать нового короля Католика Фердинанда Штирийского . Чехи призвали на престол Фридриха Пфальцского. Католическая лига пошла на них войной. В 1620 году чешские протестанты были разгромлены битве у белой горы Фридрих изгнан из своих владений. Шведский король Густав Адольф был одарённым полководцем. Он привёл в Германию солдат протестантов, убеждённых в истинности их дела отличающихся высокими моральными качествами. К изумлению местного населения они не занимались грабежами. Армия Густава умело комбинировала атаки пехоты и кавалерии со скорострельной стрельбой и мощным огнём Полевой артиллерии. В 1632 году у городка Лютцен произошла решающая схватка войск Густава-Адольфа и Валленштейна. Католики были разбиты и бежали, но шведский король погиб в битве, и протестантский лагерь остался без талантливого лидера. Силы обеих сторон были исчерпаны. В войне наступила передышка. Последний войну вступила Франция заключившие Союз со Швецией. Активизировалась и Республика соединённых провинций, отвлекавшая на себя часть сил испанских Габсбургов. Страны участницы были истощены. Денег на содержание армии не хватало, солдаты мародёрствовали и дезертировали. Земли Германии, Австралии и Чехии были разорены до такой степени, что население стало истреблять солдат мародёров не различаю своих и чужих. Пришла пора заключать мир.
Прийшов до влади внаслідок перевороту, як маріонетка в руках Австрійської та Німецької влади. І тут виникає питання - а чи був він за Україну? Розглянемо усі аргументи "За" і "проти".
Став на престол він у наслідок невдовлення австрійсько-німецької влади. Вони були невдоволені діями Центральної Ради та аби вони не докучали, поставили більш лояльного Скоропадського.
Прийшовши до влади Павло Петрович проголосив Грамоту до всього українського народу і Закон про тимчасовий устрій. У цих документах він проголосив нову назву країни, новий уряд та ін.
У внутрішній політиці П.Скоропадський задовільняв інтереси великих поміщиків, промисловців, банкірів тощо. В свою чергу обмежував права робітників та селян, які були більшістю населення. Країна фактично повернулася до порядків царських часів. Звісно у деякому сенсі це можна відзначити як мінус.
У зовнішній політиіці Гетьман був повною марионеткою та не міг нічого робити самостійно.
Єдиною сферою, де Скоропадський міг приймати самостійні рішення - культура. Він взяв курс на українізацію та відродження української культури. Відкрив 150 українськиї гімназій, відкрив 2 університети - у Києві та Кам'янець-Подільському. Головним досягненням Павла Скоропадського стало - відкриття Української Академії наук на чолі з В.Вернадським. Це стало великим поштовхом для розвитку України, адже ми мали власну Академію Наук! Це дуже великі та значущі заслуги останнього Гетьмана України.
Але діяльність на цьому не закінчилася. Після програшу у ПСВ країн центрального блоку, він мав змогу вже самостійно приймати рішення. Але вирішив відмовитися від незалежності та об'єднатися з Великою Росією за для боротьби з більшовизмом. Після цих дій народ фактично повстав проти нього. Згодом він втратив владу під тиском Директорії.
Можна зробити висновок - що Скоропадський робив щось і добре, щось і погане. Але однозначно можна сказати, що він любив Україну.
В начале 17-го века разгорелся крупнейший международный конфликт с который продлился с 1618 по 1648 год и получил название Тридцатилетняя Война. Протестантские княжества объединились в Евангелическую Унию во главе которой встал кальвинист Фридрих Пфальский. Их поддержали католическая Франция, Республика соединённых провинций Англии, Дании и Швеции. Противники создали католическую лигу во главе с Максимилианом баварским. Союзниками католической лиги были германский император Рудольф второй и испанские Габсбурги. Местные протестанты не захотели признать нового короля Католика Фердинанда Штирийского . Чехи призвали на престол Фридриха Пфальцского. Католическая лига пошла на них войной. В 1620 году чешские протестанты были разгромлены битве у белой горы Фридрих изгнан из своих владений. Шведский король Густав Адольф был одарённым полководцем. Он привёл в Германию солдат протестантов, убеждённых в истинности их дела отличающихся высокими моральными качествами. К изумлению местного населения они не занимались грабежами. Армия Густава умело комбинировала атаки пехоты и кавалерии со скорострельной стрельбой и мощным огнём Полевой артиллерии. В 1632 году у городка Лютцен произошла решающая схватка войск Густава-Адольфа и Валленштейна. Католики были разбиты и бежали, но шведский король погиб в битве, и протестантский лагерь остался без талантливого лидера. Силы обеих сторон были исчерпаны. В войне наступила передышка. Последний войну вступила Франция заключившие Союз со Швецией. Активизировалась и Республика соединённых провинций, отвлекавшая на себя часть сил испанских Габсбургов. Страны участницы были истощены. Денег на содержание армии не хватало, солдаты мародёрствовали и дезертировали. Земли Германии, Австралии и Чехии были разорены до такой степени, что население стало истреблять солдат мародёров не различаю своих и чужих. Пришла пора заключать мир.
Объяснение:
Павло Скорпадський - останній гетьман України.
Прийшов до влади внаслідок перевороту, як маріонетка в руках Австрійської та Німецької влади. І тут виникає питання - а чи був він за Україну? Розглянемо усі аргументи "За" і "проти".
Став на престол він у наслідок невдовлення австрійсько-німецької влади. Вони були невдоволені діями Центральної Ради та аби вони не докучали, поставили більш лояльного Скоропадського.
Прийшовши до влади Павло Петрович проголосив Грамоту до всього українського народу і Закон про тимчасовий устрій. У цих документах він проголосив нову назву країни, новий уряд та ін.
У внутрішній політиці П.Скоропадський задовільняв інтереси великих поміщиків, промисловців, банкірів тощо. В свою чергу обмежував права робітників та селян, які були більшістю населення. Країна фактично повернулася до порядків царських часів. Звісно у деякому сенсі це можна відзначити як мінус.
У зовнішній політиіці Гетьман був повною марионеткою та не міг нічого робити самостійно.
Єдиною сферою, де Скоропадський міг приймати самостійні рішення - культура. Він взяв курс на українізацію та відродження української культури. Відкрив 150 українськиї гімназій, відкрив 2 університети - у Києві та Кам'янець-Подільському. Головним досягненням Павла Скоропадського стало - відкриття Української Академії наук на чолі з В.Вернадським. Це стало великим поштовхом для розвитку України, адже ми мали власну Академію Наук! Це дуже великі та значущі заслуги останнього Гетьмана України.
Але діяльність на цьому не закінчилася. Після програшу у ПСВ країн центрального блоку, він мав змогу вже самостійно приймати рішення. Але вирішив відмовитися від незалежності та об'єднатися з Великою Росією за для боротьби з більшовизмом. Після цих дій народ фактично повстав проти нього. Згодом він втратив владу під тиском Директорії.
Можна зробити висновок - що Скоропадський робив щось і добре, щось і погане. Але однозначно можна сказати, що він любив Україну.
Объяснение: