Початкові школи у Галицько -Волинський державі діяли : варіанти відповідей при церквах і монастирях в будинках багатих купців у спеціально побудованих школах Запитання 2 Першу народну школу у Львові було відкрито за підтримки іноземців, зокрема: варіанти відповідей поляків німців турків Запитання 3 Для якого літопису було характерне використання українських розмовних слів поряд з слов'янською книжною мовою: варіанти відповідей " Повість минулих літ" "Галицько-Волинський літопис" "Слово о Полку Ігоревім" " Повість про осліплення Василька" Запитання 4 Характерною особливістю містобудування у Галицько-Волинській державі було варіанти відповідей Спорудження великої кількості церков з пишним оздобленням Спорудження оборонних об'єктів для укріплення міст від нападів загарбників Спорудження триумфальних арок на честь перемог князів Запитання 5 Початкову освіту у Галицько-Волинській державі здобували у школах при: варіанти відповідей монастирях і церквах та домашня освіта княжому дворі лише винаймаючи вчителів для домашньої освіти Запитання 6 Для навчання письму використовували: варіанти відповідей Глиняні дощечки Папір Шкіру тварин Дощечки вкриті воском Запитання 7 Вищу освіту могли здобути : варіанти відповідей всі верстви населення діти багатих (лише хлопці) усі діти багатих ( дівчата також ) Запитання 8 Найвизначнішою літописною пам'яткою україни ХІІІ ст. є: варіанти відповідей " Повість минулих літ" " Повість про осліплення Василька" "Галицько-Волинський літопис" " Запитання 9 У новозбудованих містах Галицько-Волинської держави зводились так звані донжони тобто: варіанти відповідей майдани у центрі міста передмістя, де оглядали новоприбулих людей на наявність у них зброї кам'яні чи цегляні вежі зі схованками для тих,хто їх охороняв Запитання 10 Серед найдавніших архітектурних споруд на теренах Галицько-Волинського князівства, які збереглися до наших днів є: варіанти відповідей Успенський собор у Володимирі -Волинському та Храм Св. Пантелеймона ( село Крилос) Дерев'яна фортеця Тустань та Успенський собор у м. Галичі Запитання 11 Характерною особливістю у будуванні на галицьких землях (храмів, палаців) було використання: варіанти відповідей дерева ,як основного будівельного матеріалу білого каменю, який видобували в цій місцевості червоної цегли Запитання 12 Виберіть основні напрями в образотворчому мистецтві : варіанти відповідей храмові розписи , іконопис, книжкові мініатюри портрети, пейзажі, гравюри
В 1861 г. на пост военного министра был назначен Д. А. Милютин — талантливый государственный деятель, сторонник преобразований. С 1862 г. началось введение новой системы военного управления, в основе которой лежало деление на военные округа. Этим была устранена чрезмерная централизация.
Устав о воинской повинности был утвержден 1 января 1874 г. Все мужское население, достигшее 21 года, подлежало призыву на военную службу. Для армии был установлен 6 - летний срок действительной службы и 9 - летнее пребывание в запасе. Моряки служили 7 лет и 3 года находились в запасе. От службы были освобождены многие категории населения (единственный сын у родителей, единственный кормилец в семье и т.д.). Срок службы уменьшался при наличии образования.
Введение всеобщей воинской повинности позволило иметь небольшую, а, следовательно, недорогую армию в мирное время и значительные резервы на случай войны.
Перевооружение армии потребовало создания новых заводов и новых производств. Немаловажное значение имели изобретения русских ученых. Так, выдающийся металлург П.М. Обухов сделал открытие, благодаря которому в России впервые в мире стали производиться стволы орудий из литой стали.
после смуты на престол восходит новая династия. Михаил Романов становится правителем в 1613 году.
формально власть царя была ничем не ограничена. но на деле, монарх должен был считаться с традициями, которые определяли место того или иного сословия в обществе, с христианскими заповедями и с божественной «правдой», осуждавшей безвинные опалы и казни.
Романовы не меняли порядок и тоже управляли страной с боярской думы.
приговор думы обретал силу закона лишь с согласия царя. а царь мог обойтись и без думы.
постепенно количество решений, которые принимал царь без думы возрастало, дума теряла своё значение. так происходило и с земским собором.
законы издавались по мере необходимости.
изменения коснулись и военного устройства. производство стандартного оружия трудно было наладить в многочисленных мастерских. возникала нужда в мануфактурах, а значит, в серьёзных экономических переменах.