За уривками інформації з різних джерел вимальовується приблизно така картина. 29—ЗО серпня обидві сторони не поспішали йти в бій першими, укріплюючи табори. Ймовірно, 1 вересня почалася якась передислокація військ Свидригайла, можливо, ініційована лівонським магістром, військо котрого, мабуть, стояло окремим табором. Саме під час цієї передислокації на литовсько — русько — німецьке військо напали поляки Кобилянського, яким вдалося розрізати Свидригайлове військо навпіл, притиснувши до річки та якогось озерця. Судячи з того, що основна фаза битви тривала всього близько години (за польськими даними), руські та литовські сили, втративши значну частину командувачів, швидко здалися. Лівонці та чеська піхота, на яких (як на чужинців) нічого доброго у випадку полону не чекало, билися довше і здебільшого загинули на чолі з фон Керксдорфом і всіма комтурами, якась частина їх потрапила в полон. Уже немолодий Свидригайло насилу втік із поля бою.
Свидригайлове військо зазнало нищівного розгрому і перестало існувати. Загинуло 13 руських князів, 42 (цифра неточна) потрапили в полон. Опинилися в полоні також кілька тисяч вояків, решта (здебільшого лівонці) загинула. Поранений Сигізмунд Корибутович потрапив у полон, де за кілька днів помер (або був убитий). Втрати війська Михайла Зигмунтовича і поляків були, ймовірно, невеликі. Після Вількомира Свидригайло остаточно втратив шанси на литовський великокнязівський стіл, який міцно посів Зигмунт (щоправда, останній був невдовзі 1440 р. убитий внаслідок змови руських князів). Надто старий для нових авантюр Свидригайло пішов на мирову угоду і спокійно докняжив решту свого життя на Волині, в оточенні руської еліти. Л кривава битва під Вількомиром, одна з наймасштабніших битв між представниками Литовсько-Руського князівства за всю його історію, мала помітне значення для подальшого розвитку цієї держави, котра в результаті послаблення багатьох православних руських княжих родів продовжувала еволюціонувати в бік тіснішої співпраці з католицькою Польщею. Для Лівонської провінції ордену битва стала власним Грюнвальдом — лівонські брати зазнали тяжкої поразки, але провінція вижила, негайно уклавши з Литвою і Польщею мир. Щоправда, її геополітичні позиції щодо Литви і Польщі помітно послабшали.
Польша относилась к Германии более холоднее. Она забрала у Германии следующие регионы: Данциг, Восточно-Верхнию Силезию, Западную Пруссию. Правительство Польши не хотело войны с Германией, а также с новым "Нацистским" режимом Германии. Но также некоторые националисты хотели воссоздать вторую Речь Посполитую, От моря - До моря.
Позже Гитлер начал намекать насчет Данцига. Он очень хотел забрать к себе Данциг, т.к. из-за неё Германия будет иметь выход в Восточную Пруссию.
Еще в Данциге жило преемущественее больше немцов. Гитлер после Мюнхенского Договора в котором встретились президенты и премьер-министры Франции и Великобритании аннексировал судеты, а до этого Австрию. Нэвилл Чемберлен не хотел чтобы началась полномасштабная война, и он всячески отдавал Гитлеру территории.
Чуть-чуть позже, в начала 1939 года, Германия напала на Чехословакию, и разделила ее с Венгрией и Польшей, и также сделав себе нового вассала: Словакию.
И 1 сентября 1939 года, Гитлер напал на Польшу. Гитлер отдал Западную Беларусь и Западную Украину - Советскому Союзу. Остальное он забрал себе.
Объяснение:
Наслідки:
За уривками інформації з різних джерел вимальовується приблизно така картина. 29—ЗО серпня обидві сторони не поспішали йти в бій першими, укріплюючи табори. Ймовірно, 1 вересня почалася якась передислокація військ Свидригайла, можливо, ініційована лівонським магістром, військо котрого, мабуть, стояло окремим табором. Саме під час цієї передислокації на литовсько — русько — німецьке військо напали поляки Кобилянського, яким вдалося розрізати Свидригайлове військо навпіл, притиснувши до річки та якогось озерця. Судячи з того, що основна фаза битви тривала всього близько години (за польськими даними), руські та литовські сили, втративши значну частину командувачів, швидко здалися. Лівонці та чеська піхота, на яких (як на чужинців) нічого доброго у випадку полону не чекало, билися довше і здебільшого загинули на чолі з фон Керксдорфом і всіма комтурами, якась частина їх потрапила в полон. Уже немолодий Свидригайло насилу втік із поля бою.
Свидригайлове військо зазнало нищівного розгрому і перестало існувати. Загинуло 13 руських князів, 42 (цифра неточна) потрапили в полон. Опинилися в полоні також кілька тисяч вояків, решта (здебільшого лівонці) загинула. Поранений Сигізмунд Корибутович потрапив у полон, де за кілька днів помер (або був убитий). Втрати війська Михайла Зигмунтовича і поляків були, ймовірно, невеликі. Після Вількомира Свидригайло остаточно втратив шанси на литовський великокнязівський стіл, який міцно посів Зигмунт (щоправда, останній був невдовзі 1440 р. убитий внаслідок змови руських князів). Надто старий для нових авантюр Свидригайло пішов на мирову угоду і спокійно докняжив решту свого життя на Волині, в оточенні руської еліти. Л кривава битва під Вількомиром, одна з наймасштабніших битв між представниками Литовсько-Руського князівства за всю його історію, мала помітне значення для подальшого розвитку цієї держави, котра в результаті послаблення багатьох православних руських княжих родів продовжувала еволюціонувати в бік тіснішої співпраці з католицькою Польщею. Для Лівонської провінції ордену битва стала власним Грюнвальдом — лівонські брати зазнали тяжкої поразки, але провінція вижила, негайно уклавши з Литвою і Польщею мир. Щоправда, її геополітичні позиції щодо Литви і Польщі помітно послабшали.
Польша относилась к Германии более холоднее. Она забрала у Германии следующие регионы: Данциг, Восточно-Верхнию Силезию, Западную Пруссию. Правительство Польши не хотело войны с Германией, а также с новым "Нацистским" режимом Германии. Но также некоторые националисты хотели воссоздать вторую Речь Посполитую, От моря - До моря.
Позже Гитлер начал намекать насчет Данцига. Он очень хотел забрать к себе Данциг, т.к. из-за неё Германия будет иметь выход в Восточную Пруссию.
Еще в Данциге жило преемущественее больше немцов. Гитлер после Мюнхенского Договора в котором встретились президенты и премьер-министры Франции и Великобритании аннексировал судеты, а до этого Австрию. Нэвилл Чемберлен не хотел чтобы началась полномасштабная война, и он всячески отдавал Гитлеру территории.
Чуть-чуть позже, в начала 1939 года, Германия напала на Чехословакию, и разделила ее с Венгрией и Польшей, и также сделав себе нового вассала: Словакию.
И 1 сентября 1939 года, Гитлер напал на Польшу. Гитлер отдал Западную Беларусь и Западную Украину - Советскому Союзу. Остальное он забрал себе.
Обьяснение: наверное все понятно