Історія Риму й Італії є складовою частиною середземноморської історії, а сама територія Італії займає центральне місце у середземноморському світі. Хоча вже з III ст. до н.е. Рим вийшов далеко за межі Апеннінського півострова, основою римської економіки, базою римської експансії, центром політичного життя, головним осередком римської культури залишалася Італія. Італія, як і Греція, – благодатна країна, з м'яким, помірним кліматом, який вимагав від людини постійної праці для комфортного існування, але щедро винагороджував за це. Ще в сиву давнину греки вживали назву "Італія", початково розуміючи під нею лише південь Апеннінського півострова, який ряснів багатими пасовищами. Сама назва походить від слова "vitulus" - теля, бичок. Звідси й пішла назва "Vitalia" або "Italia" - дослівно "країна телят". З III ст. до н.е. вона поширилася на весь Апеннінський півострів, а в І ст. до н.е. сюди була включена й північна частина сучасної Італії до Альпійських гір.
Частые набеги татар требовали строительства новых укреплений. Московский царь Иван IV в 1565 году осмотрел военные укрепления, или, как их называли, «засечную черту» , вдоль южных рубежей Московского государства. В летописи об этом событии говорится: «...апреля в тот же день царь и великий князь ездил в объезд в Козельск, Белев, Болхов и иные украинные места от Крымские украины... » Во время этой поездки он выбрал место для строительства новой крепости. Таким пунктом оказалось место впадения реки Орлик в Оку. Здесь скрещивались сухопутные и речные торговые пути. По преданию, Иван IV, увидя, что с высокого дуба, росшего на этом месте, взлетел орел, предложил назвать новую крепость Орлом. Об этом событии в летописи под 1566 годом записано следующее: «Того же лета повелением государя царя и великого князя Ивана Васильевича всея Руси поставлен быть город на поле на реке Орлел».
Відповідь:
сподіваюсь до Пояснення:
Історія Риму й Італії є складовою частиною середземноморської історії, а сама територія Італії займає центральне місце у середземноморському світі. Хоча вже з III ст. до н.е. Рим вийшов далеко за межі Апеннінського півострова, основою римської економіки, базою римської експансії, центром політичного життя, головним осередком римської культури залишалася Італія. Італія, як і Греція, – благодатна країна, з м'яким, помірним кліматом, який вимагав від людини постійної праці для комфортного існування, але щедро винагороджував за це. Ще в сиву давнину греки вживали назву "Італія", початково розуміючи під нею лише південь Апеннінського півострова, який ряснів багатими пасовищами. Сама назва походить від слова "vitulus" - теля, бичок. Звідси й пішла назва "Vitalia" або "Italia" - дослівно "країна телят". З III ст. до н.е. вона поширилася на весь Апеннінський півострів, а в І ст. до н.е. сюди була включена й північна частина сучасної Італії до Альпійських гір.
По преданию, Иван IV, увидя, что с высокого дуба, росшего на этом месте, взлетел орел, предложил назвать новую крепость Орлом. Об этом событии в летописи под 1566 годом записано следующее: «Того же лета повелением государя царя и великого князя Ивана Васильевича всея Руси поставлен быть город на поле на реке Орлел».