соц группы Ведущей ролью обладал сенат, который выступал опорой для знати. Сенат был не выборным органом, а его члены назначались поначалу консулами, а впоследствии – цензорами.
В состав Сената включались те, кто ранее занимал высшую государственную должность (консула, претора, цензора). Запрещалось становиться сенаторами вольноотпущенникам и их сыновьям, а также лицам, которые занимались недостойными для римского гражданина занятиями (например, мелкой торговлей
Набор правомочий сената в области управления отличался большим разнообразием и широтой. Сенату принадлежала административная власть во времена так называемых «междуцарствий». Если по определенной причине с выбором консула возникала проблема, то сенат назначал из своего состава междуцаря (INTERREX) на срок до пяти дней. Через каждые пять дней назначался новый междуцарь до тех пор, пока не выбирался новый консул.
Друга половина XIX ст. в історії Японії відома як "Реставрація Мейдзі" - боротьба із сегунатом і повернення влади до імператора Мацухіто (Мейдзі) у 1867-1868 рр. До середини XIX ст. Японія залишалася закритою для іноземців і розвивалася за власними традиціями, які корінням сягали середньовіччя. Самураї існували за рахунок панщини та оброку з селян. Незалежні від центральної влади намісники областей були повновладними господарями на своїй території, чинили суд і розправу над підданими, реальна влада належала сегуну, який позбавив влади імператора, що жив затворником у своєму палаці. Вважалося, що імператор добровільно доручив сегуну управляти країною, керувати її зовнішньою політикою та командувати армією, а сам мав займатися духовними справами - "жити у палаці, як на небі".
Самураї (яп. самурау- служити, охороняти)- мілітарний стан спадкових вояків у традиційній Японії, зародження якого датують X ст. Після утворення могутніх самурайських кланів стан самураїв установив у XII ст. у країні режим військової диктатури (сегунат), що існував у Японії до Реставрації Мейдзі. 31872р. стан самураїв офіційно було ліквідовано, але залишки самурайської ідеології досі використовуються для мілітаристської пропаганди, а легендарний кодекс поведінки самураїв (Бусідо), просякнутий духом воєнної доблесті, відданості сюзерену та повної бойової жертовності, продовжують називати "уособленням визначальних рис японського менталітету".
соц группы Ведущей ролью обладал сенат, который выступал опорой для знати. Сенат был не выборным органом, а его члены назначались поначалу консулами, а впоследствии – цензорами.
В состав Сената включались те, кто ранее занимал высшую государственную должность (консула, претора, цензора). Запрещалось становиться сенаторами вольноотпущенникам и их сыновьям, а также лицам, которые занимались недостойными для римского гражданина занятиями (например, мелкой торговлей
Набор правомочий сената в области управления отличался большим разнообразием и широтой. Сенату принадлежала административная власть во времена так называемых «междуцарствий». Если по определенной причине с выбором консула возникала проблема, то сенат назначал из своего состава междуцаря (INTERREX) на срок до пяти дней. Через каждые пять дней назначался новый междуцарь до тех пор, пока не выбирался новый консул.
Друга половина XIX ст. в історії Японії відома як "Реставрація Мейдзі" - боротьба із сегунатом і повернення влади до імператора Мацухіто (Мейдзі) у 1867-1868 рр. До середини XIX ст. Японія залишалася закритою для іноземців і розвивалася за власними традиціями, які корінням сягали середньовіччя. Самураї існували за рахунок панщини та оброку з селян. Незалежні від центральної влади намісники областей були повновладними господарями на своїй території, чинили суд і розправу над підданими, реальна влада належала сегуну, який позбавив влади імператора, що жив затворником у своєму палаці. Вважалося, що імператор добровільно доручив сегуну управляти країною, керувати її зовнішньою політикою та командувати армією, а сам мав займатися духовними справами - "жити у палаці, як на небі".
Самураї (яп. самурау- служити, охороняти)- мілітарний стан спадкових вояків у традиційній Японії, зародження якого датують X ст. Після утворення могутніх самурайських кланів стан самураїв установив у XII ст. у країні режим військової диктатури (сегунат), що існував у Японії до Реставрації Мейдзі. 31872р. стан самураїв офіційно було ліквідовано, але залишки самурайської ідеології досі використовуються для мілітаристської пропаганди, а легендарний кодекс поведінки самураїв (Бусідо), просякнутий духом воєнної доблесті, відданості сюзерену та повної бойової жертовності, продовжують називати "уособленням визначальних рис японського менталітету".