Почему именно в середине 20-х гг. XIX в. Латинская Америка смогла освободиться от колониального господства? Какие факторы были решающими: внутренние или внешние?
Російська імперія не залишилася осторонь ідей «освіченого абсолютизму». Імператриця Катерина ІІ почала своє правління з реформ, які мали значно змінити структуру та управління державою. Проте залишається питання, чи вдалося імператриці наблизити Російську державу до ідеалів тителів?
Варто пригадати! 1. Які перетворення здійснив Петро I в управлінні Російською державою? 2. Що таке «освічений абсолютизм»? 3. Які територіальні придбання здійснила Росія на початку XVIII ст.?
Епоха палацових переворотів.
Після смерті Петра I почалася боротьба за владу між його наближеними. Вирішальну роль у цій боротьбі відіграла гвардія, розквартирована в Санкт-Петербурзі. Гвардійські полки набиралися із дворян і були єдиною організованою й збройною силою в столиці, тому престол міг посісти тільки той, кого підтримувала гвардія. Від 1725 до 1762 р. в Російській імперії відбулося п’ять палацових переворотів, але сутність державного ладу не змінилася. Гвардія пильно стежила за тим, щоб монархи не порушували інтереси дворянства.
Деяка стабілізація становища в країні відбулася під час правління дочки Петра І Єлизавети (1741—1761). Було проведено низку реформ, проте вони не дозволяли подолати незавершеність перебудови Російської імперії. Зусиллями видатного вченого М. Ломоносова було відкрито Московський університет. Промисловість розвивалася дуже повільно, праця кріпаків у сільському господарстві була малоефективною. Державна скарбниця порожніла. У зовнішній політиці була відсутня послідовність, військові успіхи часто не використовувалися в інтересах імперії.
Все мужчины — уроженцы Аттики считались гражданами Афинского государства. Но они были разделены на четыре разряда по размерам их имущества, несли разные обязанности и имели разные права.
Граждане обязаны были служить в войске или во флоте. Два года они проходили военное обучение, а во время войны являлись на службу со своим вооружением.
Малоземельные бедняки, составлявшие 4-ый разряд, служили легковооруженными воинами в пехоте или матросами и гребцами на военных кораблях; флот получал отличных моряков.
Крестьяне, которые могли купить доспехи, составляли тяжеловооруженную пехоту — основную силу афинского войска.
Люди, имевшие средства для покупки верховой лошади, служили в коннице.
Богачи, включенные в 1-ый разряд, занимали командные должности в войске и флоте.
Російська імперія не залишилася осторонь ідей «освіченого абсолютизму». Імператриця Катерина ІІ почала своє правління з реформ, які мали значно змінити структуру та управління державою. Проте залишається питання, чи вдалося імператриці наблизити Російську державу до ідеалів тителів?
Варто пригадати! 1. Які перетворення здійснив Петро I в управлінні Російською державою? 2. Що таке «освічений абсолютизм»? 3. Які територіальні придбання здійснила Росія на початку XVIII ст.?
Епоха палацових переворотів.
Після смерті Петра I почалася боротьба за владу між його наближеними. Вирішальну роль у цій боротьбі відіграла гвардія, розквартирована в Санкт-Петербурзі. Гвардійські полки набиралися із дворян і були єдиною організованою й збройною силою в столиці, тому престол міг посісти тільки той, кого підтримувала гвардія. Від 1725 до 1762 р. в Російській імперії відбулося п’ять палацових переворотів, але сутність державного ладу не змінилася. Гвардія пильно стежила за тим, щоб монархи не порушували інтереси дворянства.
Деяка стабілізація становища в країні відбулася під час правління дочки Петра І Єлизавети (1741—1761). Було проведено низку реформ, проте вони не дозволяли подолати незавершеність перебудови Російської імперії. Зусиллями видатного вченого М. Ломоносова було відкрито Московський університет. Промисловість розвивалася дуже повільно, праця кріпаків у сільському господарстві була малоефективною. Державна скарбниця порожніла. У зовнішній політиці була відсутня послідовність, військові успіхи часто не використовувалися в інтересах імперії.
Все мужчины — уроженцы Аттики считались гражданами Афинского государства. Но они были разделены на четыре разряда по размерам их имущества, несли разные обязанности и имели разные права.
Граждане обязаны были служить в войске или во флоте. Два года они проходили военное обучение, а во время войны являлись на службу со своим вооружением.
Малоземельные бедняки, составлявшие 4-ый разряд, служили легковооруженными воинами в пехоте или матросами и гребцами на военных кораблях; флот получал отличных моряков.
Крестьяне, которые могли купить доспехи, составляли тяжеловооруженную пехоту — основную силу афинского войска.
Люди, имевшие средства для покупки верховой лошади, служили в коннице.
Богачи, включенные в 1-ый разряд, занимали командные должности в войске и флоте.