Почему италия и германия стали родиной фашизма? какая идеоло-гия лежала в основе этого политического движения? вычлените основные положения «доктрины фашизма» б. муссолини, составив план фрагмента. как вы думаете, почему автор противопоставляет фашизм социа-лизму и тред-юнионизму, восхваляя
созданную в италию корпоративную систему?
Давньоримська архітектура запозичила зовнішні вирази класичної давньогрецької архітектури для цілей давніх римлян, які настільки сильно відрізнялись від грецьких будівель, що створили новий архітектурний стиль. Ці два стилі часто вважаються єдиним цілим класичної архітектури. Римська архітектура розквітла в часи Римської республіки та ще більше в часи імперії, коли була збудована більшість вцілілих будівель та споруд. Вона використовувала нові матеріали, зокрема бетон, та новіші технології, напр. арки та куполи, для створення будівель, що були міцними та добре-спроектованими. По всі території колишньої Римської імперії збереглася значна кількість будівель, деякі з них в цілому вигляді та досі використовуються.
Давньоримська архітектура охоплює період від заснування Римської республіки 509 р.до н. е. до бл. 4 ст. н. е., після чого вона вже класифікується як Пізня Античність або архітектура Візантійської імперіївідповідно. Майже не збереглося значущих зразків архітектури, створених раніше 100 р. до н. е., а переважна більшість з найбільш значущих зразків — з період пізньої імперії, після 100 р.н. е. Римський архітектурний стиль продовжував впливати на будівництво у колишній імперії протягом багатьох наступних століть, а західно-європейський стиль починаючи з бл. 1000 р.н. е. отримав назву романська архітектура для підкреслення його залежності від базових римських форм.
Значуща оригінальність у давньоримській архітектурі з'явилася лише з початком імперського періоду, коли аспекти місцевої етруської архітектури почали поєднувати з запозиченнями з Греції, у тому числі більшість елементів стилю, тепер відомого як класична архітектура. Вони відійшли від стійково-балочної конструкції, що переважно спиралась на колони та перемички, до конструкції, яка спиралась на масивні стіни, що завершувались арками, а пізніше — куполами; обидва ці елементи за римлян суттєво розвинулись. Класичні архітектурі ордери стали переважно декоративними, а не структурними елементами, крім використання у колонадах. Стилістично новими ордерами стали тосканський та композитний ордер; перший — скорочених та спрощений варіант доричного ордера, а другий — високий ордер з квітковими прикрасами коринфського та сувоями іонічного ордерів. Найбільші досягнення переважно відбулись між 40 р. до н. е. до 230 р. до н. е., до початку кризи Римської імперії у III столітті; пізніші проблеми зменшили багатство та організаційні можливості центральної влади.
Римляни створили величезні громадські будівлі та інженерні споруди, значно покращили умови проживання та громадської гігієни, наприклад їх публічні та приватні купальні та туалети, тепла підлога у вигляді гіпокауста, глазурування слюдою (приклади у Остія Антіка) та гаряче і холодне водопостачання по трубах (приклади у Помпеях та Остії).
Принято условное разделение территории Италии на три части: Южная объединяет провинции Апулия Базиликата, Калабрия и о. Сицилия; Средняя включает Этрурию (совр. Тоскана) , Лаций, Кампанию; Северная часть - это материковые земли. Собственно Италией греческая традиция называла лишь юг Апеннинского полуострова, пока в III в. до н. э. это название не присвоили всему полуострову. Средиземное море, омывающее берега Апеннинского полуострова также разделено, С запада полуостров омывается Лигурийским и Тирренскими морями, с юга - Ионическим. На востоке расположено Адриатическое море.
Климатические условия благоприятны. Мягкий и теплый климат на протяжении всей территории переходит в жаркий на юге. Сравнительная характеристика плодородных земель свидетельствует о большей территории таких земель, чем в тогдашней Греции. И безусловно, уступает условиям плодороднейшего Двуречья. Количество осадков более всего перепадает на север Италии, долину р. По и среднюю часть. Плодородием отличались земли по побережью. Нововведения хозяйственной жизни, такие как создание системы сточных каналов преодолеть заболоченность земель и включить большую часть таких земель в комплекс продуктивного земледелия.
И климатические и географические данные объясняют причины заселения Италии еще во времена палеолита и неолита. Известна здесь и энеолитичсская культура (до П тыс. до н. э. ) в южной части. На севере и юге обитали носители богатой культуры, знавшие бронзу и селившиеся террамарами, поселениями свайного типа.