А.Л.Ордин-Нащокину принадлежали реформаторские проекты во внешне- и внутриполитической сфере. Он заключению Андрусовского перемирия с Речью Посполитой. На лишь после его смерти Россия перешла от соперничества с Польшей к союзу с ней, направленному против турецкой угрозы, чтобы обезопасить западные и южные рубежи России. В области внутренней политики он отменил привилегии иностранных кампаний, предоставив льготы русским купцам (Новоторговый устав 1667 г.) и основателям ряда новых мануфактур, организовал постоянную почтовую связь между Москвой, Вильно и Ригой. Но многое из задуманного ему так и не удалось осуществить – сократить дворянское ополчение, увеличив число стрелецких полков, ввести рекрутскую повинность, осуществить постепенный переход к постоянно действующей армии, ввести элементы самоуправления по образцу.
Ставши великим князем, Володимир заходився послідовно приєднувати до Києва нові території. Вони втрачали племінні назви, натомість їх поступово починали називати землями за головним містом: Київська земля, Чернігівська земля, Переяславська земля, Новгородська земля тощо.
Протягом володарювання Володимир підкорив Києву велетенські території, встановивши кордони своєї держави вздовж Дністра, Західного Бугу, Німану, Західної Двіни на заході, межиріччя Оки та Волги — на сході, Чудського, Ладозького та Онезького озер і фінської затоки — на півночі, Причорномор'я та Приазов'я — на півдні. З огляду на територіальний поділ і скасування місцевої племінної влади це вже була не намріяна, а цілком реальна імперія — найбільша держава тогочасної Європи.
Ставши великим князем, Володимир заходився послідовно приєднувати до Києва нові території. Вони втрачали племінні назви, натомість їх поступово починали називати землями за головним містом: Київська земля, Чернігівська земля, Переяславська земля, Новгородська земля тощо.
Протягом володарювання Володимир підкорив Києву велетенські території, встановивши кордони своєї держави вздовж Дністра, Західного Бугу, Німану, Західної Двіни на заході, межиріччя Оки та Волги — на сході, Чудського, Ладозького та Онезького озер і фінської затоки — на півночі, Причорномор'я та Приазов'я — на півдні. З огляду на територіальний поділ і скасування місцевої племінної влади це вже була не намріяна, а цілком реальна імперія — найбільша держава тогочасної Європи.