11 листопада 1918 року до Варшави прибув Ю. Пілсудський, який, спираючись на Польську військову організацію та ліві партії, проголосив відновлення Польської держави. Незабаром він був призначений її тимчасовим керівником, а за його дорученням Є. Морачевський сформував уряд. Офіційною назвою новоствореної держави стала Річ Посполита Польська.
Найскладнішою проблемою відновленої держави були її кордони. Розв'язання цього питання залежало як від волі країн Антанти, так і від можливостей силою зброї поширити державну територію до освячених традицією великодержавності кордонів 1772 року.
У результаті війни з українцями поляки захопили територію Західноукраїнської Народної Республіки й у 1923 році домоглися від Антанти визнання цього загарбання. Після підписання 22 квітня 1920 року Варшавського договору з Директорією УНР Ю. Пілсудський розпочав війну з Радянською Росією, яка завершилася укладенням у березні 1921 року Ризького мирного договору, що залишив західноукраїнські й західнобілоруські землі за Польщею.
За Версальським мирним договором 1919 року до Польщі була приєднана Познанщина й частина 'я з вузьким виходом до Балтійського моря, порт Гданськ (Данциг) отримав статус вільного міста. У жовтні 1920 року польські війська захопили в Литві Віленський край.
Після завершення Першої світової війни й національно-визвольної боротьби 1917—1921 рр. під владою Польщі опинилися такі етнічні українські землі:
Галичина
Холмщина
Підляшшя
Західна Волинь
Західне Полісся
Посяння
Лемківщина.
Відповідно до Варшавського та Ризького договорів ці території офіційно закріплювалися за Польщею.
противоречивые последствия подписания люблинской унии. люблинская уния была важным событием, которое имело противоречивые последствия для судьбы украины. негативные последствия. это соглашение способствовало: а) усилению польской экспансии на украинские земли, наступлению католицизма; б) полонизации (ополячиванию) украинской знати; в) закрепощению крестьян, было окончательно утверждено литовским уставом 1588 г., который ввел 20-летний срок поимки крестьян-беженцев и предоставил право шляхтичам самим устанавливать все повинности, распоряжаться крестьянской жизнью и имуществом. к позитивным последствиям унии можно отнести: а) сближение украинских земель с западноевропейской культурой: через польшу в украину попадали идеи возрождения, реформации и контрреформации; распространялась западноевропейская система образования: украинцы учились в европейских университетах, приобщались там к западноевропейским научным и художественным идеям, обогащали ими родную культуру; б) мощный подъем культурно-просветительского движения, способствовал зарождению и развитию украинского национального самосознания; при отсутствии государства культура оставалась единственной сферой, в которой украинцы могли защитить свою самобытность.
11 листопада 1918 року до Варшави прибув Ю. Пілсудський, який, спираючись на Польську військову організацію та ліві партії, проголосив відновлення Польської держави. Незабаром він був призначений її тимчасовим керівником, а за його дорученням Є. Морачевський сформував уряд. Офіційною назвою новоствореної держави стала Річ Посполита Польська.
Найскладнішою проблемою відновленої держави були її кордони. Розв'язання цього питання залежало як від волі країн Антанти, так і від можливостей силою зброї поширити державну територію до освячених традицією великодержавності кордонів 1772 року.
У результаті війни з українцями поляки захопили територію Західноукраїнської Народної Республіки й у 1923 році домоглися від Антанти визнання цього загарбання. Після підписання 22 квітня 1920 року Варшавського договору з Директорією УНР Ю. Пілсудський розпочав війну з Радянською Росією, яка завершилася укладенням у березні 1921 року Ризького мирного договору, що залишив західноукраїнські й західнобілоруські землі за Польщею.
За Версальським мирним договором 1919 року до Польщі була приєднана Познанщина й частина 'я з вузьким виходом до Балтійського моря, порт Гданськ (Данциг) отримав статус вільного міста. У жовтні 1920 року польські війська захопили в Литві Віленський край.
Після завершення Першої світової війни й національно-визвольної боротьби 1917—1921 рр. під владою Польщі опинилися такі етнічні українські землі:
Галичина
Холмщина
Підляшшя
Західна Волинь
Західне Полісся
Посяння
Лемківщина.
Відповідно до Варшавського та Ризького договорів ці території офіційно закріплювалися за Польщею.
противоречивые последствия подписания люблинской унии. люблинская уния была важным событием, которое имело противоречивые последствия для судьбы украины. негативные последствия. это соглашение способствовало: а) усилению польской экспансии на украинские земли, наступлению католицизма; б) полонизации (ополячиванию) украинской знати; в) закрепощению крестьян, было окончательно утверждено литовским уставом 1588 г., который ввел 20-летний срок поимки крестьян-беженцев и предоставил право шляхтичам самим устанавливать все повинности, распоряжаться крестьянской жизнью и имуществом. к позитивным последствиям унии можно отнести: а) сближение украинских земель с западноевропейской культурой: через польшу в украину попадали идеи возрождения, реформации и контрреформации; распространялась западноевропейская система образования: украинцы учились в европейских университетах, приобщались там к западноевропейским научным и художественным идеям, обогащали ими родную культуру; б) мощный подъем культурно-просветительского движения, способствовал зарождению и развитию украинского национального самосознания; при отсутствии государства культура оставалась единственной сферой, в которой украинцы могли защитить свою самобытность.