Почему культуру Вавилона часто называют забытой культурой? Прочтите отрывок из поэмы Дж. Байрона. Согласны ли вы с этим утверждением? Свой ответ объясните
Подписав «Вечный мир» с Речью Посполитой в 1686 году, Россия стала членом антитурецкой коалиции, так называемой Священной лиги, состоявшей из Австрии, Венеции и Польши, боровшихся с Османской империей и её вассалом Крымским ханством. Для участия в походе готовилась громадная армия под командованием князя В. В. Голицына, общая численность которой должна была составить 112 тысяч человек: 9100 человек сотенной службы, 17 300 казаков и нижней конницы, 10 500 московских стрельцов, 26 000 кавалерии «нового строя» и 49 200 солдат. Кроме того, с армией должно было выступить в поход около 50 тыс. малороссийских казаков гетмана И. С. Самойловича. Перевозить военные запасы и продовольствие должны были многочисленные обозы, насчитывавшие не менее 100—120 тыс. телег и возов и более 200 тыс. лошадей. Воду и конский корм предполагалось брать в многочисленных речках и на лугах по мере продвижения армии.[4]
У ІІІ столітті з шведського Готланду до теренів України прибув народ готів. Вони створили на українських перше готське королівство Оюм, що об'єднувало землі по обидва берега Дніпра. З готами пов'язують археологічну Черняхівську культуру. Під впливом Риму готи прийняли християнство і брали участь у Першому Нікейському соборі. Чимало германізмів української мови походять з готської: «князь», «меч», «хліб» тощо. У IV столітті готи зазнати нападу гунів зі сходу. Частина готів лишилася в Україні, визнавши гунське верховенство, а інша частина —мігрувала до Криму, Балкан, Італії й Іспанії, де створили власні держави.
У VIII—X століттях Східна Європа стала місцем діяльності шведських вікінгів (норманів), які в руських літописах названі варягами. Через українські землі по Дніпру проходив шлях із варягів у греки, по якому велася торгівля між Скандинавією та Візантією. Вздовж цього шляху вікінги-руси заснували власні поселення-політії, які розвинулися у князівства. Одним із таких князівств став Київ, де правили варязькі князі Аскольд та Дір. За літописною легендою їх заступили інші вікінги — Олег та Ігор, які дали початок новій українській державі — Київській Русі. Онук Ігоря, князь Володимир охрестив цю державу, визначивши її цивілізаційний розвиток, а праонук, князь Ярослав уклав союзи з Англією, Францією та скандинавськими країнами шляхом шлюбів. Тісні політичні й культурні контакти між Руссю і Скандинавією тривали до ХІІІ століття, до монгольської навали зі сходу
Подписав «Вечный мир» с Речью Посполитой в 1686 году, Россия стала членом антитурецкой коалиции, так называемой Священной лиги, состоявшей из Австрии, Венеции и Польши, боровшихся с Османской империей и её вассалом Крымским ханством. Для участия в походе готовилась громадная армия под командованием князя В. В. Голицына, общая численность которой должна была составить 112 тысяч человек: 9100 человек сотенной службы, 17 300 казаков и нижней конницы, 10 500 московских стрельцов, 26 000 кавалерии «нового строя» и 49 200 солдат. Кроме того, с армией должно было выступить в поход около 50 тыс. малороссийских казаков гетмана И. С. Самойловича. Перевозить военные запасы и продовольствие должны были многочисленные обозы, насчитывавшие не менее 100—120 тыс. телег и возов и более 200 тыс. лошадей. Воду и конский корм предполагалось брать в многочисленных речках и на лугах по мере продвижения армии.[4]
У ІІІ столітті з шведського Готланду до теренів України прибув народ готів. Вони створили на українських перше готське королівство Оюм, що об'єднувало землі по обидва берега Дніпра. З готами пов'язують археологічну Черняхівську культуру. Під впливом Риму готи прийняли християнство і брали участь у Першому Нікейському соборі. Чимало германізмів української мови походять з готської: «князь», «меч», «хліб» тощо. У IV столітті готи зазнати нападу гунів зі сходу. Частина готів лишилася в Україні, визнавши гунське верховенство, а інша частина —мігрувала до Криму, Балкан, Італії й Іспанії, де створили власні держави.
У VIII—X століттях Східна Європа стала місцем діяльності шведських вікінгів (норманів), які в руських літописах названі варягами. Через українські землі по Дніпру проходив шлях із варягів у греки, по якому велася торгівля між Скандинавією та Візантією. Вздовж цього шляху вікінги-руси заснували власні поселення-політії, які розвинулися у князівства. Одним із таких князівств став Київ, де правили варязькі князі Аскольд та Дір. За літописною легендою їх заступили інші вікінги — Олег та Ігор, які дали початок новій українській державі — Київській Русі. Онук Ігоря, князь Володимир охрестив цю державу, визначивши її цивілізаційний розвиток, а праонук, князь Ярослав уклав союзи з Англією, Францією та скандинавськими країнами шляхом шлюбів. Тісні політичні й культурні контакти між Руссю і Скандинавією тривали до ХІІІ століття, до монгольської навали зі сходу