Неолитической революцией считается переход общества к новому типу хозяйства. Если в мезолитической эпохе был распространён тип присваивания, то в неолите общество ведёт производительную деятельность.
Люди научились приручать животных и ухаживать за ними, так появилось скотоводство. Так же люди научились возделывать землю, что позволило им заниматься земледелием.
В эту же эпоху люди впервые начинают термически обрабатывать пищу и пользоваться посудой. В начале её вытачивали из камня, а уже позднее смогли изготавливать из глины и керамики. Обработка камня продолжается привычными но и появляются новые такие как шлифовка, полировка, сверление и выпиливание. Это позволило расширить спектр орудий труда.
Стали изготавливаться вкладные изделия ножи кинжалы. В эпоху неолита большое распространение получил новый инструмент шлифованный топор. Особенно он был применим на территориях насыщенных лесами. Между топором неолита и теслом есть разница в их функциональном применении. Топор симметричное орудие, а тесло, предназначенное для выдалбливания, имеет ассиметричное тулово. Эти орудия позволили древним людям осваивать новые территории, строить жилища лучшего качества, а также изготавливать деревянные лодки и предметы обихода из дерева.
Изобретением неолита также считается появление первых тканых полотен. Это был очень сложный и поэтапный процесс. В начале изготавливали волокна из шерсти животных и некоторых растений. Их скручивали в нити, нити в мотки и только потом на так называемом древнем станке, состоящем из челнока и специальной рамы (станины), ткали полотна.
Особливим політичним організмом, який підпорядковувався українському гетьману, було Запорожжя. В 1686р., за російсько-польською угодою Запорозька Січ перейшла з-під подвійного підпорядкування Варшаві та Москві під виключну зверхність останньої. І якщо попередній невизначений статус був козакам на руку, дозволяючи їм лавірувати між двома державами, то відтепер несанкціонована співпраця з Річчю Посполитою ставала незаконною. З цього часу Запорожжя за тодішнім формулюванням знаходилося під царською владою та гетьманським регіментом. Не могло Низове Військо контактувати й з південними сусідами через початок російсько-турецької війни. Однак право на самостійні політичні зв’язки з іноземними державами було цілком природним у розумінні запорожців. Так, у одному з листів до гетьмана Івана Самойловича від 1686р. вони, обвинувачуючи гетьмана в намірах «викорінити» Низове Військо, вимагали поваги до себе, зазначаючи, що «не тільки пресвітлі государі, царі наші православні, але й найясніші християнські монархи, римський цісар і король польський, також цар, і вейзир турецький, та хан кримський, пишучи до нас при належних потребах, віддають нам належну шану і не понижують лицарської хвали нашої».
Зрозуміло, що й наступнику цього гетьмана довелося вирішувати не питання взаємин з Січчю, яка традиційно була осередком початку небезпечних для соціальної стабільності рухів, на яку насамперед звертали увагу зовнішні сили, плануючи певні антиукраїнські чи антиросійські акції. Питанням великої ваги було те, наскільки Мазепа зможе впливати на Січ, наскільки, врешті, вдасться йому на шляху до підпорядкування Запорожжя гетьманській владі, що не могло відбутися відразу, а переросло в тривалий та наповнений конфліктами процес.
вот
Объяснение:
Неолитической революцией считается переход общества к новому типу хозяйства. Если в мезолитической эпохе был распространён тип присваивания, то в неолите общество ведёт производительную деятельность.
Люди научились приручать животных и ухаживать за ними, так появилось скотоводство. Так же люди научились возделывать землю, что позволило им заниматься земледелием.
В эту же эпоху люди впервые начинают термически обрабатывать пищу и пользоваться посудой. В начале её вытачивали из камня, а уже позднее смогли изготавливать из глины и керамики. Обработка камня продолжается привычными но и появляются новые такие как шлифовка, полировка, сверление и выпиливание. Это позволило расширить спектр орудий труда.
Стали изготавливаться вкладные изделия ножи кинжалы. В эпоху неолита большое распространение получил новый инструмент шлифованный топор. Особенно он был применим на территориях насыщенных лесами. Между топором неолита и теслом есть разница в их функциональном применении. Топор симметричное орудие, а тесло, предназначенное для выдалбливания, имеет ассиметричное тулово. Эти орудия позволили древним людям осваивать новые территории, строить жилища лучшего качества, а также изготавливать деревянные лодки и предметы обихода из дерева.
Изобретением неолита также считается появление первых тканых полотен. Это был очень сложный и поэтапный процесс. В начале изготавливали волокна из шерсти животных и некоторых растений. Их скручивали в нити, нити в мотки и только потом на так называемом древнем станке, состоящем из челнока и специальной рамы (станины), ткали полотна.
Особливим політичним організмом, який підпорядковувався українському гетьману, було Запорожжя. В 1686р., за російсько-польською угодою Запорозька Січ перейшла з-під подвійного підпорядкування Варшаві та Москві під виключну зверхність останньої. І якщо попередній невизначений статус був козакам на руку, дозволяючи їм лавірувати між двома державами, то відтепер несанкціонована співпраця з Річчю Посполитою ставала незаконною. З цього часу Запорожжя за тодішнім формулюванням знаходилося під царською владою та гетьманським регіментом. Не могло Низове Військо контактувати й з південними сусідами через початок російсько-турецької війни. Однак право на самостійні політичні зв’язки з іноземними державами було цілком природним у розумінні запорожців. Так, у одному з листів до гетьмана Івана Самойловича від 1686р. вони, обвинувачуючи гетьмана в намірах «викорінити» Низове Військо, вимагали поваги до себе, зазначаючи, що «не тільки пресвітлі государі, царі наші православні, але й найясніші християнські монархи, римський цісар і король польський, також цар, і вейзир турецький, та хан кримський, пишучи до нас при належних потребах, віддають нам належну шану і не понижують лицарської хвали нашої».
Зрозуміло, що й наступнику цього гетьмана довелося вирішувати не питання взаємин з Січчю, яка традиційно була осередком початку небезпечних для соціальної стабільності рухів, на яку насамперед звертали увагу зовнішні сили, плануючи певні антиукраїнські чи антиросійські акції. Питанням великої ваги було те, наскільки Мазепа зможе впливати на Січ, наскільки, врешті, вдасться йому на шляху до підпорядкування Запорожжя гетьманській владі, що не могло відбутися відразу, а переросло в тривалий та наповнений конфліктами процес.
Объяснение:
ясно так?