почему на ваш взгляд царское правительство в 19- 20 ввеках не уделяло нужное внимание политическим настроениям внутры страны, что привело в конце концов в революцию?
Набиралися рекрути з селян, або, в разі коли були бажаючі з міщан, також молодші сини безземельної шляхти могли бути офіцерами, крім того не треба забувати про козацтво, яке заробляло як наймані війська. У замках завжди були військові формування (охорона, або саме військові формування (якщо шляхтич мав право на власне військо) - тобто навчити володіти зроєю в замках-фортецях шляхти було кому. Наприклад, у Яреми Вишневецького було військо власне, яке нічим не поступалося коронному війську. Шляхта у порубіжжі зі Степом Вільним обов'язково мала війська у маєтках - щоб боронили платників падатків та майно від татарських "візитів" за ясирем. До того ж часи були такі, що сусіди не гребували наїздами один на одного, наприклад, у Генріка Сенкевича описано що тітка Елени Курцевич сама такі наїзди робила з синками та дворовими - це з популярної літератури. З наукової є конкретні статті у законодавстві та судової практики про розповсюдженість практики наїздів. Широко відомий випадок наїзду старости Черкаського Чаплицького на хутір Суботів сотника Богдана Хмельницького - і яка халепа для Польської корони з цього вийшла у 1648 році.
Тю́ркский кагана́т, Тю́ркютский кагана́т или Гёктюркский каганат[источник?] — крупное средневековое государство в Азии, созданное племенным объединением древних тюрок во главе с правителями из рода Ашина. Одно из крупнейших государств в истории. В период наибольшего расширения (конец VI века) контролировало территории Северо-Восточного Китая (Маньчжурии), Монголии, Алтая, Восточного Туркестана, Западного Туркестана (Средней Азии), Казахстана, Крыма и Северного Кавказа. В 542 году этноним «тюрки» впервые встречается в китайских источниках.
У замках завжди були військові формування (охорона, або саме військові формування (якщо шляхтич мав право на власне військо) - тобто навчити володіти зроєю в замках-фортецях шляхти було кому. Наприклад, у Яреми Вишневецького було військо власне, яке нічим не поступалося коронному війську. Шляхта у порубіжжі зі Степом Вільним обов'язково мала війська у маєтках - щоб боронили платників падатків та майно від татарських "візитів" за ясирем.
До того ж часи були такі, що сусіди не гребували наїздами один на одного, наприклад, у Генріка Сенкевича описано що тітка Елени Курцевич сама такі наїзди робила з синками та дворовими - це з популярної літератури.
З наукової є конкретні статті у законодавстві та судової практики про розповсюдженість практики наїздів. Широко відомий випадок наїзду старости Черкаського Чаплицького на хутір Суботів сотника Богдана Хмельницького - і яка халепа для Польської корони з цього вийшла у 1648 році.
Объяснение:
Тю́ркский кагана́т, Тю́ркютский кагана́т или Гёктюркский каганат[источник?] — крупное средневековое государство в Азии, созданное племенным объединением древних тюрок во главе с правителями из рода Ашина. Одно из крупнейших государств в истории. В период наибольшего расширения (конец VI века) контролировало территории Северо-Восточного Китая (Маньчжурии), Монголии, Алтая, Восточного Туркестана, Западного Туркестана (Средней Азии), Казахстана, Крыма и Северного Кавказа. В 542 году этноним «тюрки» впервые встречается в китайских источниках.