Це вже IV-й з черги семінар з Богословського авангарду, що, починаючи з 2015 року, більш-менш регулярно організовує Кафедра богослов’я УКУ. Перші два семінари стосувалися структури Богословського авангарду, який ставить собі за мету зробити певні зрушення в українському богослов’ї, продемонструвати, що богослов’я може бути сучасним і повинно відповідати на актуальні виклики. Очевидно, що на цьому етапі в Богословському авангарді ще надто мало богослов’я як такого, радше слід вести мову про релігійну культуру. Тому мої колеги богослови, мають рацію, коли кажуть, що в Богословському авангарді надто багато культурології і майже немає автентичного богослов’я. Але це закономірний процес, позаяк богослов’я виростає із духовного досвіду, а культура створює фон, з якого видобувають засоби для пояснення досвіду
Отже, на перших двох семінарах я розповідав про ключові складові Богословського авангарду, які перебувають в діалектичному співвідношенні. З одного боку – це футуристична складова, яку називаю «Кіберсередньовіччя»; а з іншого – це «Радикальна готика», або конструктивістський фланг Богословського авангарду. Перший, себто футуристичний напрямок, займається аналізом, точніше, діагностикою сучасної культури, натомість другий – відповідає за конструктивізм, себто побудову духовних практик. Тексти обидвох семінарів були опубліковані на сайті «Збруч».
Игизмунд III и Лжедмитрий I были союзниками, но цели у них были разными. Вынашивая планы экспансии на восток, Сигизмунд поддержал Лжедмитрия I, заключив с ним тайный договор. Король дал ему частную аудиенцию, во время которой «приватно» признал его наследником Ивана IV, назначил ежегодное содержание в 40 тысяч злотых и позволил вербовать добровольцев на польской территории. В ответ от Лжедмитрия были получены обещания после вступления на престол передать польской короне половину смоленской земли вместе с городом Смоленском и Чернигово-Северскую землю, поддерживать в России католическую веру — в частности, открыть костелы и допустить в Московию иезуитов, поддерживать Сигизмунда в его притязаниях на шведскую корону.
Придя к власти, Лжедмитрий заявил, что не может пойти, как было обещано ранее, на территориальные уступки Речи Посполитой — вместо этого он предлагал отплатить за деньгами. Также было отказано во въезде иезуитам, и если католикам действительно была предоставлена свобода вероисповедания, то это было сделано также в отношении христиан других толков — в частности, протестантов. Планы о войне против Швеции также не осуществились.
Объяснение:
Це вже IV-й з черги семінар з Богословського авангарду, що, починаючи з 2015 року, більш-менш регулярно організовує Кафедра богослов’я УКУ. Перші два семінари стосувалися структури Богословського авангарду, який ставить собі за мету зробити певні зрушення в українському богослов’ї, продемонструвати, що богослов’я може бути сучасним і повинно відповідати на актуальні виклики. Очевидно, що на цьому етапі в Богословському авангарді ще надто мало богослов’я як такого, радше слід вести мову про релігійну культуру. Тому мої колеги богослови, мають рацію, коли кажуть, що в Богословському авангарді надто багато культурології і майже немає автентичного богослов’я. Але це закономірний процес, позаяк богослов’я виростає із духовного досвіду, а культура створює фон, з якого видобувають засоби для пояснення досвіду
Отже, на перших двох семінарах я розповідав про ключові складові Богословського авангарду, які перебувають в діалектичному співвідношенні. З одного боку – це футуристична складова, яку називаю «Кіберсередньовіччя»; а з іншого – це «Радикальна готика», або конструктивістський фланг Богословського авангарду. Перший, себто футуристичний напрямок, займається аналізом, точніше, діагностикою сучасної культури, натомість другий – відповідає за конструктивізм, себто побудову духовних практик. Тексти обидвох семінарів були опубліковані на сайті «Збруч».
Вынашивая планы экспансии на восток, Сигизмунд поддержал Лжедмитрия I, заключив с ним тайный договор. Король дал ему частную аудиенцию, во время которой «приватно» признал его наследником Ивана IV, назначил ежегодное содержание в 40 тысяч злотых и позволил вербовать добровольцев на польской территории. В ответ от Лжедмитрия были получены обещания после вступления на престол передать польской короне половину смоленской земли вместе с городом Смоленском и Чернигово-Северскую землю, поддерживать в России католическую веру — в частности, открыть костелы и допустить в Московию иезуитов, поддерживать Сигизмунда в его притязаниях на шведскую корону.
Придя к власти, Лжедмитрий заявил, что не может пойти, как было обещано ранее, на территориальные уступки Речи Посполитой — вместо этого он предлагал отплатить за деньгами. Также было отказано во въезде иезуитам, и если католикам действительно была предоставлена свобода вероисповедания, то это было сделано также в отношении христиан других толков — в частности, протестантов. Планы о войне против Швеции также не осуществились.