Для польско-литовской унии имелось немало оснований. Самым веским из них была угроза со стороны Тевтонского ордена, которую ощущали и литовцы, и поляки. Уния должна была ее устранить. После крещения литовцев походы орденских рыцарей, продолжавшиеся с конца XIII столетия и чрезвычайно опасные для Литвы, уже было бы невозможно оправдать необходимостью борьбы с язычеством. Правящие круги обоих государств приобретали большую свободу действий и уничтожали препятствия к дальнейшему развитию Польши и Литвы. Великое княжество Литовское, помимо угрозы со стороны ордена, стремилось устранить татарскую опасность и в зародыше уничтожить потенциальную угрозу со стороны правителей Москвы, а кроме того, упрочить свое владычество над подчиненными им западнорусскими княжествами. Польше уния позволяла ослабить зависимость своей политики от союза с Венгрией, тем более что в это время венгерский трон занял один из Люксембургов и обострился спор из-за Галицкой Руси.
Цех складався з ремісників однієї або кількох споріднених спеціальностей. Повноправним членом цеху був ремісникмайстер, який мав необхідні знаряддя праці, власну майстерню, де працювали він сам, члени його родини і певна кількість учнів (термін перебування в учнівстві коливався від 2—3 до 7 і більше років), а також підмайстрів, яким, щоб стати майстрами, потрібно було через деякий час виготовити товар — «шедевр» і сплатити вступний внесок. Кожний цех мав свою емблему із зображенням знаряддя праці, печатку, касу, а також статут. Вироблялася чітка система нагляду за працею ремісників, кількістю виробництва та якістю товару, а також контролю за діями конкурентів, розподілом ринків сировини та збуту продукції.
Цех складався з ремісників однієї або кількох споріднених спеціальностей. Повноправним членом цеху був ремісникмайстер, який мав необхідні знаряддя праці, власну майстерню, де працювали він сам, члени його родини і певна кількість учнів (термін перебування в учнівстві коливався від 2—3 до 7 і більше років), а також підмайстрів, яким, щоб стати майстрами, потрібно було через деякий час виготовити товар — «шедевр» і сплатити вступний внесок. Кожний цех мав свою емблему із зображенням знаряддя праці, печатку, касу, а також статут. Вироблялася чітка система нагляду за працею ремісників, кількістю виробництва та якістю товару, а також контролю за діями конкурентів, розподілом ринків сировини та збуту продукції.