З середини VII століття Палестина стала місцем паломництва і для християн, які приходили поклонитися Гробу Господньому, і для мусульман. Обидві релігії мирно співіснували одна з одною, але в 1071 році турки-сельджуки захопили Візантію разом з Палестиною і перекрили всі паломницькі шляхи.
Наприкінці XI століття візантійський імператор звернувся за до до північного заходу, сподіваючись повернути землі. Але цілями організації військових походів стало не тільки бажання до :
Католицька церква прагнула розширити свій вплив на Сході. Західноєвропейські монархи, дворяни і лицарі хотіли роздобути нові землі. Купці були не проти отримати нові ринки і доступ до екзотичних товарів. Селянами та іншими представниками середнього класу здебільшого рухало релігійне почуття та піднесення, адже Папа Римський обіцяв усім учасникам прощення від гріхів. До речі, це може пояснити, чому стільки людей зважилися вступити в армію. У 1095 Папа Римський Урбан II на Клермонському соборі закликав звільнити Палестину і придушити агресію мусульман. На заклик відразу відгукнулися багато лицарів, що поширили клич і серед нижчих станів. У підсумку в експедиціях взяли участь практично всі представники суспільства того часу: великі і дрібні феодали; лицарі; купці; ремісники; селяни.
ПІДСУМКИ і наслідки хрестових походів
Підсумки майже двох століть кровопролитних воєн зі сходом невтішні: перемоги перших років обернулися тривалими поразками. В результаті хрестоносці нічого не придбали, всі міста повернулися мусульманам. До інших підсумків відносяться:
Занепад феодального суспільства. Економічний стан сильно погіршився, проте були відкриті нові торгові шляхи. На Середземному морі головним центром торгівлі стала Італія, що сприяло її процвітанню. Прискорилося падіння Візантії, яка не могла оговтатися від нескінченних розорень. Відбулося послаблення впливу католицької церкви. З’явилися передумови для реформаторських рухів – протестантизму і гуманізму. Арабська культура набула поширення в Європі, збагативши європейську. Однак ворожість до мусульманських народів зберігалася серед християн ще довго.
Политическая жизнь: в 16 в. преобладала сословная монархия, в 17 в. абсолютная
монархия (например, во Франции при Франциске I). Выходило таким образом: жители
голодали, правительство - пировало.
Международные Отношения: борьба с османской экспансией, итальянские войны,
религиозные конфликты (католичество, лютеранство, кальвинизм, протестантизм и т.д.),
противоречия в убеждениях Англии и Испании, тридцатилетняя война (Чешский этап
войны, Датский этап войны, Шведский этап войны).
Экономическая жизнь: переход феодальной экономики к капитализму. Стали появляться
мануфактуры (смешанная, рассеянная, централизированная). В конце VX века появился
меркантилизм (различают ранний и поздний). Для политики позднего меркантилизма был
характерен и протекционизм.
Взгляды на мир: в мировоззрении крестьянина соединились христианские и языческие
представления о живой и неживой природе. Живой природе приписывали магические
свойства. Люди верили в добрых и злых духов. Развитие науки и техники: вертикальное водоналивное колесо, насосы и помпы, доменная печь, аркебуза, механический станок, горизонтальный ткацкий станок, линзы, телескоп.
Художественная культура: развивалась во время эпохи Высокого Возрождения.
Основными представителями были: Леонардо да Винчи "Мона Лиза", Рафаэль Санти
(фреска "Афинская школа"), Микеланджело "Давид" и др.
З середини VII століття Палестина стала місцем паломництва і для християн, які приходили поклонитися Гробу Господньому, і для мусульман. Обидві релігії мирно співіснували одна з одною, але в 1071 році турки-сельджуки захопили Візантію разом з Палестиною і перекрили всі паломницькі шляхи.
Наприкінці XI століття візантійський імператор звернувся за до до північного заходу, сподіваючись повернути землі. Але цілями організації військових походів стало не тільки бажання до :
Католицька церква прагнула розширити свій вплив на Сході.
Західноєвропейські монархи, дворяни і лицарі хотіли роздобути нові землі.
Купці були не проти отримати нові ринки і доступ до екзотичних товарів.
Селянами та іншими представниками середнього класу здебільшого рухало релігійне почуття та піднесення, адже Папа Римський обіцяв усім учасникам прощення від гріхів. До речі, це може пояснити, чому стільки людей зважилися вступити в армію.
У 1095 Папа Римський Урбан II на Клермонському соборі закликав звільнити Палестину і придушити агресію мусульман. На заклик відразу відгукнулися багато лицарів, що поширили клич і серед нижчих станів. У підсумку в експедиціях взяли участь практично всі представники суспільства того часу:
великі і дрібні феодали;
лицарі;
купці;
ремісники;
селяни.
ПІДСУМКИ і наслідки хрестових походів
Підсумки майже двох століть кровопролитних воєн зі сходом невтішні: перемоги перших років обернулися тривалими поразками. В результаті хрестоносці нічого не придбали, всі міста повернулися мусульманам. До інших підсумків відносяться:
Занепад феодального суспільства.
Економічний стан сильно погіршився, проте були відкриті нові торгові шляхи. На Середземному морі головним центром торгівлі стала Італія, що сприяло її процвітанню.
Прискорилося падіння Візантії, яка не могла оговтатися від нескінченних розорень.
Відбулося послаблення впливу католицької церкви. З’явилися передумови для реформаторських рухів – протестантизму і гуманізму.
Арабська культура набула поширення в Європі, збагативши європейську. Однак ворожість до мусульманських народів зберігалася серед християн ще довго.
16 - 17 век. (XVI - XVII)
Политическая жизнь: в 16 в. преобладала сословная монархия, в 17 в. абсолютная
монархия (например, во Франции при Франциске I). Выходило таким образом: жители
голодали, правительство - пировало.
Международные Отношения: борьба с османской экспансией, итальянские войны,
религиозные конфликты (католичество, лютеранство, кальвинизм, протестантизм и т.д.),
противоречия в убеждениях Англии и Испании, тридцатилетняя война (Чешский этап
войны, Датский этап войны, Шведский этап войны).
Экономическая жизнь: переход феодальной экономики к капитализму. Стали появлятьсямануфактуры (смешанная, рассеянная, централизированная). В конце VX века появился
меркантилизм (различают ранний и поздний). Для политики позднего меркантилизма был
характерен и протекционизм.
Взгляды на мир: в мировоззрении крестьянина соединились христианские и языческие
представления о живой и неживой природе. Живой природе приписывали магические
свойства. Люди верили в добрых и злых духов. Развитие науки и техники: вертикальное водоналивное колесо, насосы и помпы, доменная печь, аркебуза, механический станок, горизонтальный ткацкий станок, линзы, телескоп.
Художественная культура: развивалась во время эпохи Высокого Возрождения.Основными представителями были: Леонардо да Винчи "Мона Лиза", Рафаэль Санти
(фреска "Афинская школа"), Микеланджело "Давид" и др.