У 2014 р. минає 360 років з часу проведення Переяславської ради 1654 р., ухвалення комплексу договірних актів, відомих як Березневі статті 1654 р., а також 355 років від укладання Переяславських статей 1659 р. – наступного українсько-російського державного договору. Ці події й документи багато в чому стали визначальними не тільки для долі України, її державності й вектору розвитку, але й певним чином для усієї Центрально-Східної Європи; їхня опосередкована дія дається взнаки дотепер.
До цих подій упродовж багатьох десятиліть звертаються політики, історики, письменники, по-різному трактуючи їх, але остаточно так і не дійшовши згоди. Вагомою причиною такого стану речей є втрата оригіналів визначальних документів, насамперед т. зв. Статей Богдана Хмельницького – проекту договору, розробленого українською стороною у 1654 р. Тому дослідники обходяться копіями цих важливих актів, віднайденими в архіві Посольського приказу. Відомі також офіційні публікації російською мовою пізнішого часу.
Коротко нагадаємо ті вікопомні події, що визначили різку зміну напряму розвитку України.
Переяславська рада 1654 р. Цю козацьку раду було скликано гетьманським урядом Богдана Хмельницького 8 (18) січня для проголошення акта прийняття Української козацької держави (офіційна назва – Військо Запорозьке) під зверхність російського царя Олексія Михайловича. Оцінювати її як генеральну військову (найвищий орган управління) слід з певними застереженнями: через обставини, що склалися після виснажливої Жванецької кампанії 1653 р., частини старшини і козаків у Переяславі не було. Українські історики схиляються до думки, що це була козацька рада з розширеним складом учасників полково-сотенної (за винятком 5 полків) старшини, мінімальної кількості козаків та місцевих міщан.
Жизнь первобытных людей очень интересна для нас. Название первобытно общинный строй указывает на то, что люди жили общинами. Первым известным коллективом людей было первобытное человеческое стадо. Затем люди жили уже родовыми общинами, которые объединяли 50-70 кровных родичей во главе с избранным старейшиной. Постепенно роды объединялись в племена.
Основными занятиями первобытных людей в эпоху палеолита были охота, рыболовство и собирательство. Люди вели присваивающее хозяйство. Они только брали от природы, что та им давала.
К 40-му тысячелетию до н. э. первобытные люди жили уже отдельным семьями.
Несколько парных семей составляли общину - род. Основой общины в это время являлась группа родственников по матери. Отсюда и название общины - материнский род. Постепенно материнский род преобразовался в отцовский.
Охота на крупных животных (мамонта, бизона, северного оленя и др.), собирательство и рыболовство обеспечивали людей запасами продуктом питания, что оседлому образу жизни. члены одного рода (общины) делились на охотников, рыболовов, собирателей. Каждый выполнял свою работу. Орудиями труда были деревянные палки. Позднее люди стали использовать кремень для изготовления орудий труда и оружия. Наиболее важными достижениями первобытных людей были освоение огня, изобретение остроконечных орудий, которые рубят, режут и колют. На территории, которая оказывалась свободной от льда во время отступлений ледника, люди занимались собирательством кореньев, клубней. Для этого они использовали палки-копалки, острые камни. Занятием людей также была загонная охота на мамонтов, северных оленей и других животных с каменных остроконечников, ножей, топоров, копий. Люди использовали удочку, костяные гарпуны, сети, крючки при рыбной ловле.
Неумение объяснить природные явления (молнию, гром и др.) породило веру людей в сверхъестественные силы природы. Человек верил в существование души жить отдельно от тела и даже после смерти. Каждый род имел свое священное животное - "тотем". Это одна из первых форм религии.
У 2014 р. минає 360 років з часу проведення Переяславської ради 1654 р., ухвалення комплексу договірних актів, відомих як Березневі статті 1654 р., а також 355 років від укладання Переяславських статей 1659 р. – наступного українсько-російського державного договору. Ці події й документи багато в чому стали визначальними не тільки для долі України, її державності й вектору розвитку, але й певним чином для усієї Центрально-Східної Європи; їхня опосередкована дія дається взнаки дотепер.
До цих подій упродовж багатьох десятиліть звертаються політики, історики, письменники, по-різному трактуючи їх, але остаточно так і не дійшовши згоди. Вагомою причиною такого стану речей є втрата оригіналів визначальних документів, насамперед т. зв. Статей Богдана Хмельницького – проекту договору, розробленого українською стороною у 1654 р. Тому дослідники обходяться копіями цих важливих актів, віднайденими в архіві Посольського приказу. Відомі також офіційні публікації російською мовою пізнішого часу.
Коротко нагадаємо ті вікопомні події, що визначили різку зміну напряму розвитку України.
Переяславська рада 1654 р. Цю козацьку раду було скликано гетьманським урядом Богдана Хмельницького 8 (18) січня для проголошення акта прийняття Української козацької держави (офіційна назва – Військо Запорозьке) під зверхність російського царя Олексія Михайловича. Оцінювати її як генеральну військову (найвищий орган управління) слід з певними застереженнями: через обставини, що склалися після виснажливої Жванецької кампанії 1653 р., частини старшини і козаків у Переяславі не було. Українські історики схиляються до думки, що це була козацька рада з розширеним складом учасників полково-сотенної (за винятком 5 полків) старшини, мінімальної кількості козаків та місцевих міщан.
Объяснение:
Основными занятиями первобытных людей в эпоху палеолита были охота, рыболовство и собирательство. Люди вели присваивающее хозяйство. Они только брали от природы, что та им давала.
К 40-му тысячелетию до н. э. первобытные люди жили уже отдельным семьями.
Несколько парных семей составляли общину - род. Основой общины в это время являлась группа родственников по матери. Отсюда и название общины - материнский род. Постепенно материнский род преобразовался в отцовский.
Охота на крупных животных (мамонта, бизона, северного оленя и др.), собирательство и рыболовство обеспечивали людей запасами продуктом питания, что оседлому образу жизни. члены одного рода (общины) делились на охотников, рыболовов, собирателей. Каждый выполнял свою работу. Орудиями труда были деревянные палки. Позднее люди стали использовать кремень для изготовления орудий труда и оружия. Наиболее важными достижениями первобытных людей были освоение огня, изобретение остроконечных орудий, которые рубят, режут и колют. На территории, которая оказывалась свободной от льда во время отступлений ледника, люди занимались собирательством кореньев, клубней. Для этого они использовали палки-копалки, острые камни. Занятием людей также была загонная охота на мамонтов, северных оленей и других животных с каменных остроконечников, ножей, топоров, копий. Люди использовали удочку, костяные гарпуны, сети, крючки при рыбной ловле.
Неумение объяснить природные явления (молнию, гром и др.) породило веру людей в сверхъестественные силы природы. Человек верил в существование души жить отдельно от тела и даже после смерти. Каждый род имел свое священное животное - "тотем". Это одна из первых форм религии.