Каста асоціюється передусім з культурами Індійського субконтиненту. Сам термін "каста" — не індійського походження, він запозичений з португальської мови і означає "раса" або "чиста порода". Самі індійці не мають єдиного терміна, який би описував кастову систему назагал, а цілу низку слів, що стосуються різних її аспектів, два головні з яких — це "варна" і "джаті". Варка складається з чотирьох категорій, кожна з котрих має різний ступінь соціального пошанування. Нижче цих чотирьох груп розміщуються "недоторканні", що перебувають у найневигіднішому становищі. Джаті — це групи, які визначаються локально, і кожна з них має власний поділ на касти.Стани були складовою європейського феодалізму, проте існували й у багатьох інших традиційних цивілізаціях. Феодальні стани складалися з різних страт (верств) і мали різні обов'язки та права стосовно один одного, деякі з них обумовлювалися законом. У Європі найвищий стан складався з аристократії та дворянства. Духівництво утворювало другий стан, нижчий за своїм статусом, але наділений багатьма певними привілеями. До так званого "третього стану" належав простолюд — кріпаки, вільні селяни, купці та ремісники. На відміну від каст, між станами до певної міри дозволялися змішані шлюби та індивідуальна мобільність. Наприклад, простолюдинам могли дарувати дворянство у винагороду за великі заслуги перед монархом; купці іноді могли купити собі титул. Залишки цієї системи збереглись у Британії, де досі визнаються спадкові титули, а відомих бізнесменів, високих урядовців та інших можуть прийняти в дворянство або зробити перами на подяку за їхні послуги.
1. Лагарп датировал письмо по французскому революционному календарю; дата соответствует 7/19 декабря 1803 г.2. В начале письма Лагарп призывал Александра I к твердости и самостоятельности мышления, одобрял стремление императора готовить отечественных специалистов, размышлял о народном образовании в России, сообщал о школе Песталоцци и т. д. Много места уделено принципу подбора колонистов для юга России.3. В одном из последующих писем (от 16 июля 1804 г.), оценивая сложный характер политической обстановки в Европе, Лагарп писал Александру I: «...наконец, государь, единственный, на кого вы смогли бы положиться,— Джефферсон — находится слишком далеко, чтобы сотрудничать с вами» (ЦГАОР СССР, ф. 728, оп. 1, д. 359, ч. II, л. 192— 193. Автограф).4. Так в документе. Видимо, речь идет о третьем ежегодном послании Джефферсона от 17 октября 1803 г. Текст послания опубл.: Richardson, Messages and Papers, vol. I, p. 357—362.5. Далее Лагарп продолжил свои советы о том, каких поселенцев приглашать в Россию; затем был затронут вопрос о торговле России с Индией. В заключение Лагарп просил ответить, какие произведения искусства Александр I хотел бы заказать для своего кабинета.
